Ухвала суду № 45924913, 17.01.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 440/690/13-к Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.

Провадження № 11/783/35/14

Категорія ст.185 ч.5 КК України Доповідач : Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Волинця М.М., Урдюк Т.М.

з участю прокурора: Малиш Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 на вирок Буського районного суду Львівської області від 14 листопада 2013 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше несудимого,

за ст.185 ч.5 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на чотири роки позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишено без змін, до набрання вироком законної сили.

Зараховано в строк покарання ОСОБА_1 попереднє ув»язнення - 9 місяців 24 доби;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше несудимого,

за ст.185 ч.5 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на чотири роки позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишено без змін, до набрання вироком законної сили.

Зараховано в строк покарання ОСОБА_3 попереднє ув»язнення - 9 місяців 24 доби;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Кременчука, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше несудимого,

за ст.185 ч.5 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на чотири роки позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишено без змін, до набрання вироком законної сили.

Зараховано в строк покарання ОСОБА_2 попереднє ув»язнення - 9 місяців 24 доби.

Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укртранснафта" 1.781.604,00 гривень матеріальної шкоди.

Вирішене питання щодо речових доказів.

Вироком постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 2913,88 гривень судових витрат за проведення експертиз .

встановила:

Вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що у грудні 2010 року, діючи згідно спеціально розробленого і узгодженого плану дій, за попередньою змовою групою осіб, разом із невстановленими досудовим слідством особами, встановили на території Асфальто-бетонного заводу в с. Ожидів Буського району Львівської області три металеві цистерни, послідовно з'єднавши їх між собою, для перекачування і накопичення у них нафти, з метою подальшого її відвантаження у вантажні автомобілі марки «DAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, із автоцистерною, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, ємністю 41,640 метрів кубічних і марки «VOLVO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, із автоцистерною реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, ємністю 50,220 метрів кубічних та невстановлених досудовим слідством автомобілів.

За попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 разом із невстановленими досудовим слідством особами, з'єднали місце незаконного з'єднання з магістральним нафтопроводом розташованого на 26 км. + 80 м. траси Броди-Держкордон магістрального нафтопроводу «Дружба» ВАТ «УкрТранснафта», що між населеними пунктами с. Ожидів Буського району та с. Підлисся Золочівського району Львівської області, за допомогою гідравлічного шлангу довжиною 3950 м., який був прокладений невстановленими слідством особами у землі на глибині 0,3 м., з вказаними металевими цистернами, розташованими на території Асфальто-бетонного заводі в с.Ожидів Буського району Львівської області.

Використовуючи незаконну врізку у нафтопровід «Дружба» ВАТ «УкрТранснафта», яка була вчинена в грудні 2010 року між населеними пунктами с. Ожидів Буського району та с. Підлисся Золочівського району Львівської області, співучасники злочину провели згаданий відвід до трьох послідовно з'єднаних між собою металевих цистерн, розташованих на території Асфальто-бетонного заводу в с. Ожидів Буського району Львівської області. Після зайняття виробничо-складських приміщень, які були умисно для цієї мети підшукані співучасниками вчинення злочину, їх було переобладнано для здійснення крадіжок нафти. Обладнавши виробниче приміщення необхідним обладнанням для безперешкодного викрадення нафти, співучасники злочину, згідно повідомлень, які отримували від невстановленої досудовим слідством особи про початок та кінець транспортування нафти трубопроводом «Дружба» ВАТ «УкрТранснафта», на протязі періоду з 01 січня 2010 року по квітня 01 квітня 2011 року, через незаконне з'єднання з нафтопроводом, викрадали нафту і вантажними автомобілями марки «DAF». реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 із автоцистерною, реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 ємністю 41,640 метрів кубічних під керуванням ОСОБА_4, марки «VOLVO» реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 із автоцистерною реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 ємністю 50.220 метрів кубічних під керуванням ОСОБА_5 та невстановленими досудовим слідством автомобілями, перевозили викрадену нафту до місця її реалізації, а в цей час ОСОБА_1 здійснював контроль за викраденням нафти, її підрахунок, та слідкував за конспірацією об'єкта і безпекою перевезення викраденої нафти.

Всього, у період часу з 01 січня по 01 квітня 2011 року, описаним вище способом, співучасниками злочину ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановленими досудовим слідством особами, через незаконне з'єднання, таємно викрадено з магістрального нафтопроводу «Дружба» ВАТ «УкрТранснафта» нафти в кількості 1018,317 тонн, вартістю 1750 грн. за одну тонну, на загальну суму 1782054,75 грн., що являється особливо великими розмірами, чим завдали ВАТ ''УкрТранснафта" матеріальної шкоди на вказану суму.

В апеляції засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликаються на те, що оскаржувний вирок не відповідає особам засуджених, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання та просять вирок суду змінити, призначивши їм покарання, не пов»язане з позбавленням волі, звільнити їх на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з ви пробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки. Вважають, що при обранні покарання ОСОБА_1 не враховано те, що він працює, відшкодовує спричинену шкоду, позитивно характеризується, має на утриманні важко хвору матір, яка потребує постійного догляду, також не враховано стан його здоров»я, зокрема загострення хвороби хребта.

Також, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 не враховано, що в нього загострилось хронічне захворювання органів слуху, яке потребує лікування в спеціалізованому лікувальному закладі, а також у нього на утриманні перебувають матір сестра та племінник, які не мають роботи. Не враховано судом і те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були організаторами злочину, а лише виконавцями, злочин вчинили внаслідок тяжкого матеріального становища.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 зазначає, що суд при призначенні йому покарання не повною мірою врахував дані про його особу, зокрема те, що на час розгляду справи він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 і на його утриманні знаходиться неповнолітня дочка дружини 2011 року народження, а дружина знаходиться на 6 -му місяці вагітності і потребує догляду, а згодом і допомоги при народженні дитини, за час знаходження на випробувальному терміні періодично відмічався за місцем проживання, не скоїв нового злочину, працевлаштувався і працює, частково відшкодував заподіяну шкоду і буде її в подальшому відшкодовувати. В зв»язку з цим вважає, що він може бути виправлений без ізоляції від суспільства, знаходячись на волі буде мати можливість відшкодовувати заподіяну шкоду. Просить вирок суду відносно нього змінити, застосувати ст.75 КК України , звільнивши від покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка заперечила подані засудженими апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам, є обгрунтованим і в апеляціях не оспорюється, як і питання кваліфікації дій засуджених за ст. 185 ч.5 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд першої інстанції належним чином врахував характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, те, що він раніше не є судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні хвору матір, сприяв органам досудового слідства при розслідуванні справи, щиро розкаявся у скоєному, злочин вчинив в силу збігу тяжких обставин.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд першої інстанції також належним чином врахував характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, те, що він раніше не був судимий, позитивно характеризується за місцем проживання , має на утриманні матір, сприяв органу досудового слідства при розслідуванні справи, щиро розкаявся у вчиненому, злочин вчинив в силу збігу тяжких обставин .

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд першої інстанції також належним чином врахував характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, те що він раніше не був судимий позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір, сестру та племінника, сприяв органу досудового слідства при розслідуванні справи, щиро розкаявся у вчиненому, злочин вчинив в силу збігу тяжких обставин.

З врахуванням наведеного, на думку колегії суддів, міра покарання, обрана судом першої інстанції засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у виді чотирьох років позбавлення волі кожному, з застосуванням ст.69 КК України відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є необхідною та достатньою для виправлення засуджених й попередження нових злочинів.

Вважаючи на те, що засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинили особливо тяжкий злочин, а також те, що ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2013р було скасовано вирок Буського районного суду Львівської області від 28.05.2012р., яким ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були засуджені з застосуванням ст.75 КК України, внаслідок м»якості призначеного їм покарання, колегія суддів при наведених обставинах не вбачає правових підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляцій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Буського районного суду Львівської області від 14 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - без задоволення.

Головуючий:

Судді: