Ухвала суду № 45923194, 25.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/4562/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Боровікова А.І.

Провадження №22-ц/778/3463/15 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління «Банк «Фінанси та кредит», третя особа Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ, про визнання недійсним договору іпотеки в звязку з припиненням основного зобовязання, розірвання договору поруки, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2014 року ОСОБА_3Є, звернулась до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління «Банк «Фінанси та кредит», третя особа Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ, про визнання недійсним договору іпотеки в звязку з припиненням основного зобовязання, розірвання договору поруки, який неодноразово уточнювала.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 01.08.2007 року між Банком та її чоловіком ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 265 100 грн.

01 серпня 2007 року в якості забезпечення виконання основного зобов'язання між нею та Банком укладено договір поруки, того ж дня між нею та відповідачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого, вона в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, передала в заставу банку нерухоме майно, а саме: квартиру № 133, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 36, загальною площею 69,24 кв.м., житловою площею 45,4 кв.м, що належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2003 pоку.

17 липня 2009 року ОСОБА_4 помер.

Вважає, що в звязку зі смертю ОСОБА_4, зобовязання за кредитним договором є припиненими, а відповідно і договір іпотеки також є припиненим.

Крім того, вважає договір поруки є недійсним, оскільки при його укладанні їй не було розяснено ні прав, ні обовязків, чим грубо порушено її права.

Враховуючи вищевикладене просила суд припинити договір іпотеки укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання; розірвати договір поруки від 01.08.2007 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 та визнати його недійсним.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови задоволенні позовних вимог щодо припинення іпотечного договору внаслідок припинення основного зобовязання, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в цій частині.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено,що 01.08.2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит в сумі 265 100 грн.

01 серпня 2007 року в якості забезпечення виконання основного зобов'язання між позивачкою та Банком укладено договір поруки, того ж дня між нею та відповідачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого, позивачка в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, передала в заставу банку нерухоме майно, а саме: квартиру № 133, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 36, загальною площею 69,24 кв.м., житловою площею 45,4 кв.м.

01 липня 2009 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки.

17 липня 2009 року ОСОБА_4 помер.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 02.10.2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Після торгів, які не відбулися 04.08.2014 року Банк скориставшись своїм правом , передбаченим ст. 49 Закону України «Про іпотеку» придбав у власність спірну квартиру.

Згідно ст. 17 Закону іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд дійшов до правильного висновку про те, що іпотека припинилась і підстави для її визнання недійною відсутні.

Згідно витребуваної судом спадкової справи , заведеної після смерті ОСОБА_4 , зі сторони позивача заява про відмову від спадщини не подавалася, в мате6ріалах справи міститься претензія кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: