Ухвала суду № 45923040, 01.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц-778/2740/2015 р. Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:ОСОБА_2суддів:ОСОБА_3 ОСОБА_1при секретаріОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2015 року у справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_6, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 Накладено арешт та заборонено відчуження квартири № 6.3 буд. № 36 по проспекту Будівельників м. Енергодар Запорізької області, яка належить ОСОБА_5

ОСОБА_5, звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції свій висновок не мотивував, але виходив з положень ст.151-153 ЦПК України.

Судова колегія на підставі п.3 ст.312 ЦПК України, вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд, оскільки поставлене перед судом питання було вирішено з порушенням норм процесуального права.

Згідно ст.151 ЦПК України, суд може за заявою позивача вжити заходів забезпечення позову, але вони повинні випливати із суті заявлених позовних вимог. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В п.4 своєї Постанові "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9, від 22.12.2006, Верховний Суд України розяснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд оскаржуваною ухвалою наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача, не встановивши наявність конкретного майна у відповідача, його вартість щоб не порушити принцип співмірності. Теж стосується і арешту накладеного на вказану квартиру, оскільки судом не перевірено, чи належить вона відповідачеві, чи не є вона у співвласності інших громадян і чи не порушуються цією ухвалою їх права, яка ринкова вартість вказаної квартири.

За таких обставин колегія суддів вважає, що без виконання п. 4 Постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9, від 22.12.2006, Верховного Суду України та вказаних вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України неможливо вирішити питання забезпечення позову у даній справі.

Керуючись ст. ст.151-153, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2015 року у цій справі скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: