Ухвала суду № 45922975, 25.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 227/4732/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Мамалуй М.В.

Провадження № 22-ц/778/3341/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Білозерське», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійний захворювань України в м. Добропілля Донецької області про визнання нещасного випадку таким, що пов»язаний з виробництвом, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання нещасного випадку таким, що пов»язаний з виробництвом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він працював гірником очисного забою на шахті «Новодонецька» ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» та під час виконання трудових обов'язків 25 вересня 2013 року о 14 годині відбулося обрушення породи, кусок якої впав йому на голову, після чого його відкинуло вбік і він втратив свідомість. Допомогу йому надавав працівник ОСОБА_3 Після закінчення зіни до медичного пункту він не звернувся, оскільки самопочуття давало підстави вважати, що травма незначна. Однак наступного дня його стан погіршився, він не міг повернути голову, тому 27 вересня 2013 року він звернувся до лікарні, де йому зробили рентген, яким виявлено наявність закритого перелому хребців С6-С7. Він одразу був госпіталізований до стаціонару, де знаходився до 14 жовтня 2014 року, а потім проходив амбулаторне лікування до 17 квітня 2014 року. В січні 2014р. він звернувся до підприємства з заявою про розслдування нещасного випадку, який стався 25 вересня 2013р., але, провівши розслідування, комісією було складено ОСОБА_4 форми Н-5 від 10.02.2014р. За приписом ТУ Держгірпромнагляду було проведено додаткове розслідування нещасного випадку від 25.09.2013р., але також було складено ОСОБА_4 за формою Н-5 від 20 травня 2014р.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати нещасний випадок, який стався з ним 25 вересня 2013, таким, що пов'язаний з виробництвом; визнати дії комісії з розслідування нещасного випадку, створеної наказом № 267/ОП від 14 травня 2014 року щодо видачі акту за формою Н-5 та відмови видати акт за формою Н-1 неправомірними; зобов'язати відповідача видати акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався з ним 25 вересня 2013 року.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2015 року позов задоволено.

Визнано дії комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 25 вересня 2013 року, створеної наказом № 267/ОП від 14 травня 2014 року щодо видачі акту за формою Н-5 та відмови у видачі акту за формою Н-1 - неправомірними.

Визнано нещасний випадок, який мав місце 25 вересня 2013 року на шахті "Новодонецька" ВСП "Шахтоуправління "Білозерське" ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», під час якого ОСОБА_2 отримав травму, таким, що пов'язаний з виробництвом.

Зобов'язано ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» видати належним чином оформлений акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_2 25 вересня 2013 року під час виконання ним трудових обов'язків на шахті "Новодонецька" ВСП "Шахтоуправління "Білозерське" ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Стягнуто з ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення.

Позивач ОСОБА_2 повідомлявся судовими повістками про день, час та місце розгляду справи за адресою, яка мається в матеріалах справи та вказана ним особисто як позивачем, але судові повістки повернулись до апеляційного суду з поміткою пошти «адресат за вказаною адресою не проживає». Тому колегія у відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України вважає, що повістка є доставленою, та розглянула справу у відсутності позивача.

Третя особа відділення ФСС в м. Добропілля, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду повторно не з»явилась, заяв про відклдаення розгляду справи або про причини неявки до апеляційного суду не спрямувала, тому справу розглянуто у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України за її неявки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля», вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що зібраними у справі доказами доведено, що позивач отримав травму на виробництві, тому нещасний випадок, який стався з ним 25.09.2013р. під час роботи в шахті слід визнати таким, що пов»язаний з виробництвом, та, як наслідок, визнав дії комісії з розслідування нещасного випадку, створеної наказом № 267/ОП від 14 травня 2014р., щодо видачі ОСОБА_4 форми Н-5 від 20.05.2014р. неправомірними та зобов»язав відповідача скласти ОСОБА_4 за формою Н-1.

З такими висновками суду повністю погоджується колегія, оскільки вони грунтуються на матеріалах справи та відповідають застосованим судом нормам матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до ст.171 КЗпП України та ст. 22 Закону України "Про охорону праці" власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 15 підпунктом 2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232 (з подальшими змінами) (далі по тексту Порядок) передбачено, що визнаються пов'язаними з виробництвом випадки перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював на шахті «Новодонецька» гірником очисного забою підземно з повним робочим днем, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 6-7).

25.09.2013 року ланці гірників очисного забою у кількості трьох працівників, в тому числі ОСОБА_2, які працювали на шахті у першу зміну, було надано наряд на обслуговування конвектору СПЦ-271 у 1-ому північному конвеєрному штреку центрального похилу пласта К7 горизонту 320 метрів.

У судовому засіданні суду першої інстанції шляхом допиту свідка ОСОБА_3, свідчення якого узгоджуються з поясненнями позивача ОСОБА_2, було встановлено, що під час виконання робіт згідно з наданим завданням раптово на голову ОСОБА_2 впав кусок породи, через що останній впав і деякий час перебував у шоковому стані. Робітники, які проходили повз них пропонували допомогу, а уламок породи змогли прибрати втрьох.

Вказані пояснення свідка ОСОБА_3 не суперечать його письмовим поясненням, наданим 17.01.2014р. на ім»я директора ВСП «Шахтоуправління «Білозірське» ( а.с. 23).

Пояснення інших свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які, хоча і не були очевидцями обвалу породи, але бачили його наслідки, також узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_2 Так, ОСОБА_5 вказував, що коли він виходив із лави, то бачив ОСОБА_2, який присів та тримався за плече, при цьому ОСОБА_3 пояснив, що останній отримав травму внаслідок обвалу породи, уламки якої він бачив на проході. Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_4

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача надав пояснення, що факту обвалу 25 вересня 2014р. не було зафіксовано, тому що про цю подію ніким з працівників не було доведено керівництву. З показів свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень, слідує, що йому відомо про те, що про цю подію було повідомлено начальника ділянки ОСОБА_6 В свою чергу, допитаний в якості свідка ОСОБА_6 вказував, що йому не було відомо про нещасний випадок, а про хворобу позивача стало відомо тільки через три дні після події.

Але з матеріалів справи випливає достеменно, що про цей випадок, який стався пртягом робочої зміни 25.09.2013р., письмовою заявою ніхто з працівників до відома адміні-страції підприємства не довів. Це слідує і з пояснень ОСОБА_2, який вважав, що після виходу з шахти 25.09.2013р. його стан є задовільним і до травмпункту не звернувся.

Після цієї події ОСОБА_2 через день, 27 вересня 2014р., звернувся до лікарні через погіршення стану здоров»я, пов»язане з отриманою травмою, що проявилось у сильному больовому синдромі та обмеженні руху в області шиї, плеча та голови.

27 вересня 2014р. ОСОБА_2 хірургом КЛПУ м. Білозерське вперше встановлено діагноз: ушиб шийного відділу хребта з переломом остистих відростків С6-С7 хребців, при зверненні до лікарні він повідомив, що травму отримав 25.09.2013р. на роботі від падіння на нього породи ( а.с. 18). У зв»язку з вказаними травмами ОСОБА_2 був госпіталізований до травматологічного відділення, де проходив стаціонарне лікування до 14.10.2013р.

Дослідженням МСКТ 01.10.2013р. йому було встановлено діагноз: оскольчастий перелам основи остистого відростку С7 хребця, остистого відростку С6 хребця з незначним зміщенням. З 15.10.2013р. по 16.04.2014р. у зв»язку з цим діагнозом перебував на лікарняному ( а.с. 19-22).

В січня 2014р. було проведено перше розлідування нещасного випадку на виробництві 25.09.2013р., за наслідками якого 10 лютого 2014р. клмісією складено ОСОБА_4 за фрмою Н-5 про те, що вказаний нещасний випадок не пов»язаний з виробництвом ( а.с. 8-10).

Не погодившись із зазначеним ОСОБА_4 форми Н-5, ОСОБА_2 звернувся 25.04.2014р. до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області з проханням провести повторне розслідування нещасного випадку від 25.09.2013р. Територіальним управлінням було винесено відповідний припис Н-9 № 022/2-05/ від 14.05.2014р. щодо повторного проведення розслідування вказаного нещасного випадку.

На виконання цього припису розпорядженням директора ВСП «Шахтоуправління «Білозірське» № 267/ОП від 14.05.2014р. було утворено комісію з проведення повторного розслідування нещасного випадку, яка, скасувавши ОСОБА_4 форми Н-5 від 10.02.2014р., не визнала нещасний випадок 25.09.2013р. пов»язаним з виробництвом та склала новий акт форми Н-5 від 20.05.2014р.

Вичерпавши всі можливості вирішення цього питання в позасудовому порядку, позивач ОСОБА_2 у відповідності до п. 32 Порядку звернувся до суду з цим позовом, в якому вказує, що при повторному розслідуванні комісія не взяла до уваги зауваження, вказавні у приписі Територіального управління Держгірпромнагляду, зокрема, комісія не допитала ретельно свідків події 25.09.2013р. та не взяла до уваги покази вже допитаних свідків.

Дійсно, надаючи припис у відповідності до п. 33 «Порядку» за формою Н-9 № 022/2-05 від 14.05.2014р. з пропозицією провести додаткове розслідування нещасного випадку, головний державний гірничнотехнічний інспектор Західної державної регіональної гірничної інспекції у вугільній промисловості вказував, що під час першого розслідування комісія, створена наказом № 41/ОП від 20.01.2013р., не врахувала пояснювальних записок працівників дільниці № 4 ГОЗ ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, електрослюсаря ОСОБА_8, які бачили потерпілого у шахті та по виїзду з шахти ( а.с. 15).

Однак з ОСОБА_4 розслідування Н-5 від 20.05.2014р. вбачається, що вказаний припис вико-

нано не в повному обсягу та із вказаних свідків допитано лише частину, а поясненням ОСОБА_3 не надано значення, хоча саме цей свідок був очевидцем обвалу породи на ОСОБА_2, та саме він надав йому першу допомогу.

В судовому засіданні представник ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» вказував, що ОСОБА_3 надавав суперечливі пояснення, тому в ході розслідування вони не були прийняті до уваги. Але з матеріалів справи вбачається, що ще з письмової пояснювальної 17.01.2014р. цього працівника, про які було вищезазначено, слідує, що обвал шматка породи 25.09.2013р. на голову ОСОБА_2 мав місце, та він відтягнув останнього від небезпечного місця ( а.с. 23). Тобто цей свідок з першого розслідування послідовно вказував, що обставини травмування, на які посилається позивач ОСОБА_2, в дійсності відбулись.

Про відібрання пояснень решти свідків, про яких зазначено в приписі Н-9 взагалі в ОСОБА_4 Н-5 від 20.05.2014р. не зазначено, а лише вказано на те, що свідки дали суперечливі пояснення.

Однак в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали свідчення з приводу події 25.09.2013р., яка сталась в шахті, які узгоджуються як між собою, так і з поясненнями свідка ОСОБА_3, і поясненнями позивача ОСОБА_2, а також з іншими матеріалами справи.

Наголошує також представник відповідача на тому, що за висновком судово-медичної експертизи, вказані травми у ОСОБА_2 могли утворитись в інший день та за іншим механізмом травмування, тому не є доведеним сам факт отримання цих травм під час роботи у шахті 25.09.2013р.

Однак, про утворення цих травм через інші обставини ніяких доказів не надано. Так, зокрема, згідно пояснень представника відповідача, кримінальне провадження, порушене за фактом травмування ОСОБА_2 на підприємстві, до тепер знаходиться на стадії розслідування та призначені в ньому експертизи не проведені.

Натоміть, згідно з висновками судово-медичної експертизи № 6 від 18.02.2015р. Добропільськогого відідлення СМЕ Донецького обласного бюро СМЕ, виявлені при зверненні за медичною допомогою ушкодження: ушиб шийного відділу хребта, перелам остистих відростків С6-С7 хребців від дії тупого предмету, можливий в указаний потерпілим строк та при указаних обставинах, а саме: внаслідок падіння на нього виликого шматка породи у шахті приблизно о 14.00 год 25.09.2013р. ( а.с. 67).

Твердження відповідача про те, що випадок з позивачем не може бути визнаний пов»язаним з виробництвом, оскільки позивач не повідомив медичний пункт шахти про отримання травми на виробництві 25.09.2013р., колегія вважає неспроможним з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи, позивач не вважав травму значною, тому і не звернувся 25.09.2013р. до травмпункту та не доповів письмово про травму керівництву, оскільки вважав, що біль минеться сам по собі.

Разом з тим, саме для таких випадків і передбачено положення п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, згідно з яким нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться до уваги згідно із вказаним Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи. І таке несвоєчасне звернення (не в день події) не дає підстави призначеній роботодавцем комісії відмовляти працівнику у визнанні нещасного випадку таким, що пов»язаний з виробництвом, а потребує такого ж повного та ретельного розслідування, як і при своєчасному надходженні повідомлення від працівника.

Позивач повідомив підприємство про нещасний випадок у січні 2014р. після отримання висновків ВКК та МСЕК, за якими в нього мається за наслідками виробничої травми від 25.09.2013р. наступний діагноз: ушиб шийного відділу хребта, спинного мізку; перелам остистих відростків С6, С7 хребців зі зміщенням фрагментів; протипоказаний важкий фізичний труд, тривало-вимушене положення тіла ( а.с. 67).

Отже, ані Порядком, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не встановлено таких підстав для відмови у визнанні нещасного випадку пов»язаним з виробництвом як несвоєчасне повідомлення працівником керівництва підприємства про отримані травми, а, навпаки, передбачено можливість розслідування нещасного випадку у разі подання заяви із запізненням за такими ж самими критеріями, як і при своєчасному повідомленні.

Таким чином, всі досліджені докази у їх сукупності, а саме: пояснення свідків, медична документація, висновок судово-медичної експертизи щодо обставин отримання травми ОСОБА_2, характеру і дислокації тілесних ушкоджень свідчать про те, що нещасний випадок 25.09.2013р., який стався з позивачем, є таким, що пов»язаний з виробництвом.

Зважаючи на це та на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові № 6-64-цс11, прийнятій у відповідності до ст. 355 ЦПК України, вимоги про визнання незаконним ОСОБА_4 форми Н-5 та зобов»язання видати ОСОБА_4 за формою Н-1 можуть вирішуватись судом у порядку цивільного судочинства. Вказана правова позиця у відповідності до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для судів, які вирішують спір із застосуванням цих же нормативних актів у подібних правовідносинах.

Беручи до уваги викладене, колегія вважає, що судом постановлено обгрунтоване і правильне по суті рішення, яким захищено порушені права позивача, що є підставою для залишення його без змін згідно із вимогами ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Кочеткова І.В.

ОСОБА_1