Рішення № 45915057, 19.05.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3650/13-ц

Провадження № 2/175/1255/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.,

при секретарі Рись Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», ОСОБА_3 акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» , треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України та ОСОБА_4 про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування, який в березні 2015 року уточнив та просив визнати дійсним поліс обовязково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/7541003; стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства « Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_3 акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на її, ОСОБА_1 користь, суму страхового відшкодування у розмірі 93168 грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 931 грн. 68 коп., солідарно.

Представник позивачки за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» у судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.235).

Представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.182).

Адвокат третьої особи ОСОБА_4 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_6 просив ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників позивачки та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2012 року на а/ш Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Шкода Октавія» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_7 вимог правил дорожнього руху України, що підтверджується вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2012 року по справі № 410/4488/2012.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована згідно полісу AВ/6590775 від 25 червня 2012 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «УАСК «АСКА». Строк дії полісу з 26 червня 2012 року по 29 червня 2013 року.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 1907/12/12 від 25 липня 2012 року розмір матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Шкода Октавія» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 93168,41 грн. Відповідно до актів виконаних робіт реальні витрати на проведення відновлюваного ремонту автомобіля «Шкода Октавія» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 107605,58 грн.

На виконання вимог ст. ст. 33, 33-1, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ОСОБА_1 повідомила ПАТ «УАСК «АСКА» про настання страхового випадку, надала заяву на виплату страхового відшкодування та усі, передбачені Законом, документи для виплати страхового відшкодування аварійному комісару ПрАТ «УАСК «АСКА».

Згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та або 37 цього Закону - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового в і дій кодування (регламентної виплати) або здійснити виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Проте всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ПрАТ «УАСК «АСКА» так і не здійснив виплату страхового відшкодування, посилаючись на недійсність договору страхування АВ/6590775 від 25 червня 2012 року. так, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2014 року у справі за позовом ПрAT «УАСК «АСКА» до ОСОБА_4, треті особи: МТСБУ, ВАТ HACK «Оранта», ОСОБА_8 про визнання недійсним полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у задоволенні позову було відмовлено (а.с.143-145). Рішення набрало законної сили та не оскаржувалося сторонами.

Встановлено, що 18 квітня 2012 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована згідно полісу AВ/7541003 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в НАСК «Оранта». Строк дії полісу з 18 квітня 2012 року по 17 квітня 2013 року. У встановленому законом порядку, позивачка 16 червня 2014 року звернулася з заявою на виплатою страхового відшкодування до НАСК «Оранта». Однак, листом від 24 вересня 2014 року НАСК «Оранта» відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що позивач несвоєчасно звернулася до них із заявою на виплатою страхового відшкодування, та відмовився визнати причини пропуску строку поважними.

Відповідно до ст.ст. 202, 203, 204, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двох чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі. Якщо вій підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватисястраховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 статті цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечуєйого дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 998 ЦК України, договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: 1) його укладено після настання страхового випадку; 2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених цим Кодексом.

Також відповідно до ст. 29 Закону України «Про страхування», договір страхування вважаєтьсянедійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених УК України. Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі: 1) якщо його укладено після страхового випадку; 2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Тобто поліс № АВ/7541003 є чинним до того часу поки його не визнано недійсним у судовому порядку.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування», Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 6 Закону України «Про страхування», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Порядок виплати страхового відшкодування, повністю та вичерпно врегульовано чинним законодавством України.

Згідно з п.2.1.5 Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 жовтня 2011 року № 673 внутрішній договір страхування набирає чинності з моменту, зазначеного в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників, що посвідчує укладання такого договору.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідача уклавши з ОСОБА_4 поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/6590775 та АВ/7541003, взяли на себе обов'язок, щодо відшкодування спричинених збитків з вини ОСОБА_7, на умовах що визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Статтею 988 ЦК України встановлено обовязки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобовязаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 1 «Єдиного порядку врегулювання подій, які мають ознаки страхового випадку, за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні», затвердженого протоколом засідання Президії МТСБУ від 23 листопада 2006 року за № 160, - при розгляді заяви від особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, спеціалісти структурних підрозділів Страховика мають керуватися чинним законодавством України, Законами України «Про страхування» та «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внутрішніми документами МТСБУ, розпорядчими документами Страховика, а також цим Порядком.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування це виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми, а страхова сума це максимально можливий розмір виплати по страхуванню.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачі безпідставно відмовили у виплаті страхового відшкодування, а тому вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_3 акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 93168 грн. 41 коп.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідачів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_3 акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути пропорційно задоволених вимог судовий збір в сумі 931 грн.68 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 979, 982, 988, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-216 ЦПК України, Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_3 акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 93168 грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 931 грн.68 коп., а всього солідарно стягнути 94100 грн. 09 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.