Постанова № 45907474, 26.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2015 р.Справа № 916/2383/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, за довіреністю № 180-401-6-185749 від 25.06.2015р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.06.2015р.

по справі № 916/2383/15

за позовом Приватного акціонерного товариства Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства

до ОСОБА_2 акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Філії Одеське регіональне управління ОСОБА_2 акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит

про розірвання договору та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство „Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит в особі Філії „Одеське регіональне управління ОСОБА_2 акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит про розірвання договору та зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2015р. (суддя Горячук Н.О.) у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п. 1 ч.1 ст.62 ГПК України.

Ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви вмотивована тим, що відповідачем визначено філію, яка не є юридичною особою і не може виступати в якості сторони у господарському судочинстві та порекомендував звернутися до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи ПАТ Банк Фінанси та Кредит.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви та передати справу на розгляд господарському суду Одеської області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено ст. ст. 1, 2, 12 ГПК України, оскільки спір підвідомчий господарському суду.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника не направив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції встановленою ст. 102 ГПК України та те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності зазначеного представника сторони.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 22 Закону України „Про судоустрій України передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Правила щодо відмови у прийнятті позовної заяви встановлені ст. 62 ГПК України, згідно якої суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Також, у пункті 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 зазначено, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 ГПК. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним.

На підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акта експертизи тощо).

Згідно п.п.1,3 постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питань, повязаних з прийняттям позовних заяв, господарським судом слід розрізняти поняття підвідомчість і підсудність.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст. 12 ГПК України).

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду. (ст. 13,15,16 ГПК України).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі субєкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і, по друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Як вбачається із позовної заяви, доданої до матеріалів апеляційної скарги, позов заявлений до юридичної особи ПАТ Банк Фінанси та Кредит,відповідно до положень ч.4 ст.15 ГПК України за місцем знаходження її уповноваженого відособленого підрозділу - Філії Одеське регіональне управління ОСОБА_2 акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит .

Відповідно до приписів ст. 95 ЦК України, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії та інші відособлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень філії юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі визначається установчими документами останньої.

Якщо юридичну особу представляє уповноваженний нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Згідно з абз. 1 ст. 1 Закону відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

У пункті. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України першої інстанції" зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України, відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Таким чином у випадку, якщо суд першої інстанції вважає подані позивачем докази недостатніми для підтвердження повноважень філії діяти від імені відповідача, то суд повинен був витребувати у позивача необхідні додаткові докази на стадії підготовки справи до розгляду в порядку ст. 65 ГПК України.

Враховуючи, що сторонами даного спору є юридичні особи, а спір між цими особами виник із господарських правовідносин, у господарського суду не було законних підстав для застосування пункту 1 частини 1 ст. 62 ГПК України та відмови у прийнятті позовної заяви.

Також, слід зазначити, що частиною 1 ст. 17 ГПК України передбачено, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Отже, відмовивши у прийнятті позовної заяви Приватного акціонерного товариства Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства без законних на те підстав, місцевий суд фактично позбавив позивача права на судовий захист, що суперечить вимогам ст. 55 Конституції України та сформульованому в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положенню про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як незаконна, а матеріали позовної заяви передачі до господарського суду Одеської області на розгляд.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п.2, 104 п.4 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.06.2015р. по справі № 916/2383/15 - скасувати.

Матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства Регіональне управління в Україні Російського морського регістру судноплавства передати на розгляд господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 30.06.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська