Ухвала суду № 45907367, 25.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/164/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О. П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

25 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області до відкритого акціонерного товариства "Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв" про стягнення податкового боргу в сумі 27008,1 грн,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2015 року Сокирянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв, в якому просила стягнути кошти платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках відкритого акціонерного товариства "Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв" до місцевого бюджету на загальну суму 27008,1 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року позов задоволено повністю: стягнуто з рахунків відкритого акціонерного товариства Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв (вул.Кобилянської, 9, м.Сокиряни, Сокирянський район, Чернівецька область, 60200, ідентифікаційний код 00380936) у банках, які обслуговують такого платника податків, податковий борг по орендній платі за земельні ділянки в сумі 27008 (двадцять сім тисяч вісім) грн. 10 коп. до місцевого бюджету м.Сокиряни Чернівецької області.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та взято на облік в Сокирянській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області, ідентифікаційний код 00380936.

За договором оренди земельної ділянки, укладеним між Сокирянською міською радою та відкритим акціонерним товариством Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв, відповідач орендує земельну ділянку площею 2,0601 га.

В результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2014 рік, відповідач має непогашену заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 27008,10 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Сокирянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

В пункті 287.1, 287.3 статті 287 Податкового кодексу України зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

13 березня 2014 року Сокирянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області, у зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю №5-25, оскільки на момент утворення досліджуваних заборгованостей зазначена податкова вимога не була відкликана.

Зробивши системний аналіз норм чинного законодавства, враховуючи обставини справи, зважаючи на те, що станом на день розгляду справи у відповідача існує податковий борг на загальну суму 27008,10 грн, який виник в результаті несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв вказаного податкового боргу у дохід місцевого бюджету.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про правомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

ОСОБА_2