Постанова № 45906815, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 751/1692/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Бистрик Г.М.,

при секретарі: Оліщук А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області та просив визнати дії старшого державного виконавця Постилякової М.Б. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.02.2015 неправомірними, скасувати вказану постанову та зобов'язання відновити виконавче провадження і виконати рішення суду.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2015 року позов задоволено частково: визнано дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Постилякової М.Б. щодо винесення постанови про закінчення ВП№ 41243941 від 06.02.2015 неправомірними, а постанову про закінчення ВП№ 41243941 від 06.02.2015 визнано незаконною. В решті позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що дії державного виконавця відповідали вимогам чинного законодавства, а оскаржувана постанова була прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.02.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області Постиляковою М.Б. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/2515/154/2012, виданого 28.10.2013 Новозаводським районним судом м. Чернігова, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі трьох мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку у державного виконавця не було підстав до закриття виконавчого провадження, оскільки ним не було вжито всіх заходів, передбачених ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього ж Закону.

Частиною 3 ст. ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Таким чином, прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом України «Про виконавче провадження».

Як вбачається із матеріалів справи, 08.08.2014 державним виконавцем за невиконання рішень суду без поважних причин на Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради відповідно до ст.ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» було накладено штраф в сумі 680 грн.

06 Жовтня 2014 року державним виконавцем повторно накладено штраф на боржника в сумі 1360 грн.

06 Лютого 2015 року державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень складено відповідний Акт про невиконання боржником рішень суду, а також направлено до Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради за ст.382 КК України.

В подальшому, на підставі п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Постиляковою М. Б. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а/2515/154/2012.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що державним виконавцем були вчинені всі дії передбачені ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується матеріалами справи.

Подальше перебування виконавчого листа на виконанні у державного виконавця не призвело б до виконання судового рішення, оскільки всі визначені законом заходи ним вже було вчинено, а на виконання будь-яких інших заходів він не уповноважений.

Водночас, колегія суддів за необхідне звернути увагу позивача на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, з метою реалізації п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Відповідно до зазначеного Порядку виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 01.01.2013, подаються до органів державної виконавчої служби для здійснення їх обліку, інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.

Отже, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 в результаті закінчення виконавчого провадження для подальшого виконання рішення суду не позбавлений права повторно пред'явити до управління Державної виконавчої служби відповідні документи, передбачені вищевказаним Порядком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта та вважає, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Натомість, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27 березня 2015 року скасувати.

ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бистрик Г.М.

Мамчур Я.С