Ухвала суду № 45906538, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 року

справа № П/811/1810/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від

12 серпня 2014 року у справі №П/811/1810/14

за позовом

до відповідача

про

Приватного малого підприємства-фірми «Полюс»

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство-фірма «Полюс» (далі по тексту – позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2014 року №0000272207 та №0000282207.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі №П/811/1810/14 адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати, а відповідачем по справі не доведено правомірність оскаржуваних рішень.

Відповідач – Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі №П/811/1810/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що у Приватного малого підприємства-фірми «Полюс» відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання послуг у ТОВ «Віват Бізнес ЛТД» за вересень, листопад 2013 року, ТОВ «Науково-Технічний центр М.В.М.» за травень 2013 року в розумінні ст.185 Податкового кодексу України.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, зокрема, вказує, що його контрагенти на час складення податкових накладних були зареєстрованими платниками ПДВ, в зв’язку з чим він мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вартості отриманих товарів. Позивач просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи в період з 11 квітня 2014 року по 15 квітня 2014 року посадовою особою Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного малого підприємства-фірми «Полюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Віват Бізнес ЛТД» за вересень, листопада 2013 року, ТОВ «Науково-Технічний центр М.В.М.» за травень 2013 року, результати якої оформлено актом №21/11-23-22-07/13742105 від 18 квітня 2014 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в сумі 36936,00грн. та п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 38916,00 грн.

В акті перевірки відповідач, зокрема, посилається на висновки акту №110/26-57-22-06-09/36702052 від 03 лютого 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віват Бізнес ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року. Податковий орган вказує, що у позивача відсутній об’єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання послуг у ТОВ «Віват Бізнес ЛТД» за вересень, листопад 2013 року, ТОВ «Науково-Технічний центр М.В.М.» за травень 2013 року.

02 червня 2014 року на підставі висновків акту №21/11-23-22-07/13742105 від 18 квітня 2014 року відповідачем по відношенню до позивача прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №0000272207 від 02.06.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48645,00 грн., в тому числі за основним платежем - 38916,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9729,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0000282207 від 02.06.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 46170,00 грн., в тому числі за основним платежем - 36936,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9234,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та контрагентами – ТОВ «Віват Бізнес ЛТД», ТОВ «Науково-Технічний центр М.В.М.» в перевіряємий період укладались договори поставки.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій надано копії видаткових накладних, рахунків на оплату, податкових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки не містить зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, які набрали законної сили, на підтвердження здійснення контрагентами позивача фіктивної діяльності.

З приводу посилань відповідача на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віват Бізнес ЛТД», колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства названий документ складається у разі, коли проведення зустрічної звірки в порядку, встановленому законодавством, є об’єктивно неможливим. Заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, виходячи із зазначеного, не можуть вважатися діями по фактичному проведенню зустрічної звірки. За таких обставин, посилання податкового органу на вищевказаний акт судом апеляційної інстанції до уваги не приймається. Крім того, навіть за умови складення акту за наслідками проведеної перевірки або звірки, висновки такого акту не є беззаперечним доказом обставин, що викладені в ньому, оскільки є суб’єктивною думкою посадової особи, яка здійснила відповідну перевірку або звірку.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо належного формування показників податкової звітності за наведеними угодами підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено законність і обґрунтованість прийнятих ним рішень.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог є правомірним, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 12 серпня 2014 року, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі №П/811/1810/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко