Постанова № 45906529, 23.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2015 рокусправа № 804/12981/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Головного управління промисловості

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому позивач просить: визнати незаконними накази Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 56 від 20.11.2009, № 48 від 08.12.2009, поновити на посаді головного спеціаліста відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 56 від 20.11.2009 за систематичне порушення трудової дисципліни та Загальних правил поведінки державного службовця, неналежне виконання своїх службових обов'язків, неуважне ставлення до доручень керівництва, до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно з п. 1 ч. 1 ст. 147 КЗпП України.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стало відсутність позивача на робочому місці без поважних причин протягом 1 год. 55 хв., про що складено відповідний акт від 18.11.2009.

Також з матеріалів справи вбачається, що 18.11.2009 заступником начальника відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості ОСОБА_2 на імя начальника Головного управління промисловості було внесено подання про систематичне порушення позивачем трудової дисципліни та Загальних правил поведінки з вимогою застосувати до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного наказу, суд апеляційної інстанції встановив, що приблизно о 12-40 год. заступником начальника відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 було доручено позивачеві віднести документи до Головного фінансового управління облдержадміністрації.

Як пояснив позивач, вказівок щодо невідкладного виконання доручення від керівника не надходило, а тому, зважаючи на час обідньої перерви в облдержадміністрації, він вирішив виконати зазначене доручення після закінчення обідньої перерви. Приблизно з 13-45 год. до 14-30 год. він не перебував на робочому місці у звязку з виконанням завдання, перед цим не покидаючи службове приміщення.

Після повернення на робоче місце від позивача зажадали пояснення з приводу причин його відсутності. В письмових поясненнях від 18.11.2009 ОСОБА_1 зазначив, що це обумовлено виконанням доручення начальника Головного управління промисловості, що, за висновком колегії суддів, додатково підтверджує пояснення позивача.

Щодо подання заступника начальника відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень з приводу фактів порушення трудової дисципліни, викладених в поданні, що зафіксовано у відповідному акті від 20.11.2009.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції зазначив, що з досліджених документів вбачається, що позивач приступив до виконання завдання керівництва головного управління промисловості приблизно через годину після отримання завдання та був відсутній на робочому місці приблизно з 13-45 год. до 15-45 год. без поважних причин, що відповідає фактам, встановленим в акті від 18.11.2009, а тому оскаржуваний наказ не суперечить вимогам чинного трудового законодавства.

Проте суд апеляційної інстанції вважає вказаний висновок помилковим, адже відповідачем не доведено, що відповідне доручення надавалося як термінове або таке, що підлягає виконанню у визначений термін.

Окрім того, з посадової інструкції головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості облдержадміністрації ОСОБА_1, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що до повноважень та службових обовязків позивача не віднесена курєрська доставка документації.

Також суд апеляційної інстанції не вважає як належний доказ систематичного порушення позивачем трудової дисципліни та Загальних правил поведінки подання заступника начальника відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості ОСОБА_2, адже воно не дає можливість встановити, в чому саме полягає систематичне порушення з боку ОСОБА_1

Обґрунтовану відповідь на таке питання не надав суду і представник відповідача під час апеляційного розгляду справи.

Висновок суду першої інстанції щодо підтвердження факту систематичного порушення позивачем службових обовязків актом ревізії від № 08-21/25 від 18.11.2009 також є необґрунтованим та помилковим, адже даний Акт не був покладений в основу оскаржуваного наказу, що не заперечується відповідачем та підтверджується протоколом оперативної наради № 8 від 07.12.2009 Головного управління промисловості облдержадміністрації.

Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, саме результати ревізії стали підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Надаючи оцінку правомірності наказу Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 48-к від 08.12.2009, суд встановив, що Контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпропетровську було проведено ревізію використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в Головному управлінні промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатами якої складено Акт № 08-21/25 від 18.11.2009.

За висновком ревізорів, протягом 2008-2009 років Головному управлінню промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації було завдано матеріальну шкоду (збитки), в тому числі з вини ОСОБА_1, на якого покладено відповідальність за організацію та здійснення внутрішнього фінансового контролю за використанням коштів обласного бюджету на виконання природоохоронних заходів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу начальника Управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 9-ф від 04.09.2008 ОСОБА_1 призначено відповідальним за здійснення в управлінні внутрішнього фінансового контролю використання коштів обласного бюджету на виконання природоохоронних заходів у 2008 році.

Наказом начальника Управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 11-ф від 27.10.2008 відповідальним за здійснення внутрішнього фінансового контролю використання коштів обласного бюджету на виконання природоохоронних заходів у 2008 році в управлінні додатково призначено ОСОБА_4

Також згідно з наказом начальника Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 1-ф від 26.02.2009 головного спеціаліста відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення ОСОБА_1 було призначено відповідальним за здійснення внутрішнього фінансового контролю в головному управлінні.

Враховуючи висновки контрольно-ревізійного управління, вищенаведені накази та попереднє притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звільнення останнього із займаної посади.

Натомість судом першої інстанції не взято до уваги приписи ст. 148 КЗпП України, якою визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Судом першої інстанції не було досліджено та, відповідно, не надано належної оцінки часу скоєння проступку, за який позивача звільнено з державної служби.

З акту ревізії вбачається, що неналежний контроль з боку ОСОБА_1 відбувся у правовідносинах, які мали місце 21.07.2008, 26.08.2008, 09.10.2008, 10.09.2009.

Отже, протягом 2008 року мали місце, за висновком КРУ, порушення з боку позивача, за які останній був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення поза межами строку, встановленого ст. 148 КЗпП України.

Що стосується неналежного фінансового контролю з боку позивача протягом 2009 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з наказом начальника Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 1-ф від 26.02.2009, що не спростовано відповідачем належними доказами (примірником відповідного наказу з підписом позивача про ознайомлення, тощо), а тому не може нести відповідальність за здійснення неналежного внутрішнього фінансового контролю в головному управлінні.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що звільнення є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення, а тому відповідач мав обґрунтовано та ретельно підійти до вирішення цього питання шляхом проведення службового розслідування в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13.06.2000, що не було здійснено відповідачем.

За висновком суд апеляційної інстанції, Акт КРУ № 08-21/25 від 18.11.2009 не можна вважати беззаперечним доказом вини позивача, а проведення службового розслідування надало б можливість відповідачеві перевірити обґрунтованість висновків ревізорів та уникнути неправомірного звільнення ОСОБА_1

Враховуючи викладене, а також попередній висновок суду про неправомірне застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, колегія суддів доходить висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося всупереч вимогам чинного законодавства, а тому спірний наказ № 48-к від 08.12.2009 носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

При цьому належним способом поновлення порушеного права є поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації з 09 грудня 2009 року та стягнення з Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2009 по 23.06.2015 в розмірі 79572 грн. 19 коп. згідно з довідкою Департаменту промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка міститься в матеріалах справи.

Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд апеляційної суд виходить з розяснень, викладених в постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995, в якій, у тому числі, зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд зазначає, що позивачем не доведено в чому саме, виходячи з норм чинного законодавства, полягає завдана йому моральна шкода. Позивач лише обмежується загальними поясненнями та фразами, які не можуть бути взяти судом до уваги як належне обґрунтування відповідної позовної вимоги.

Також позивач не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Такі обставини вказують на відсутність підстав задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновків, що судом першої інстанції не повно зясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, судом при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року в адміністративній справі № 804/12981/14 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації: № 56 від 20.11.2009 та № 48-к від 08.12.2009.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу природних ресурсів управління природних ресурсів та фінансового забезпечення Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації з 09 грудня 2009 року.

Стягнути з Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.12.2009 по 23.06.2015 в розмірі 79572 (сімдесят девять тисяч пятсот сімдесят дві) грн. 19 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 26 червня 2015 року.

Головуючий:О.В. Головко

Суддя:А.В. Суховаров

Суддя:Т.І. Ясенова