Постанова № 45906528, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 808/5853/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів України на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №808/5853/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів України, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про стягнення пені, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів (далі по тексту відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі по тексту відповідач 2), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню у розмірі 352182,68 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року позовні вимоги задоволені.

З постановою суду першої інстанції не погодилась СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом помилково застосовано норми матеріального і процесуального права. Апелянт вказував, що ПАТ «Запоріжабразив» у квітні 2013 року відповідав критеріям, встановленим п.200.19 ст.200 ПК України, відповідне повідомлення на адресу платника не направлялось, оскільки податковим органом було проведено аналіз декларації з ПДВ за квітень 2013 року за допомогою системи «Перелік платників податку, які мають право (не мають права) на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ», за результатами якого було встановлено, що відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, за результатами проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобовязань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки. Апелянт вважав, що даний факт виключав право платника податків на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року до підтвердження достовірності нарахованої суми бюджетного відшкодування за результатами документальної позапланової виїзної перевірки. Апелянт вважав, що позивачем невірно визначено строки в розрахунку пені всупереч п.200.11, 200.12 ст.200 ПК України враховано при такому розрахунку строк проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а також строк, протягом якого відшкодування ПДВ не було здійснено за відсутності будь-яких порушень з боку відповідача. Апелянт зазначав, що СДПІ 22.08.2014 року направила позивачу виписку з реєстру інвентаризації сум ПДВ, задекларованих до відшкодування до 01.01.2014 року, не відшкодованих на дату набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» і підтверджених за результатами перевірок. СДПІ 05.09.2014 року отримало лист ГУ ДКС України у Запорізькій області від 03.09.2014 року №06-082/1325-9817 з інформацією щодо платників ПДВ, які одержали облігації внутрішньої державної позики від 03.09.2014 року №8, а саме ПАТ «Запоріжабразив». Апелянт вказував, що сплата та/або збільшення державного боргу на суму такої пені, Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік», Бюджетним кодексом, а також нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, які прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та входять до системи бюджетного законодавства України, не передбачені. Правовідносини з отримання платниками податків облігацій внутрішньої державної позики є бюджетними, а не податковими відносинами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.200.21 ст.200 ПК України строк повернення бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за квітень 2013 року сплинув 15.06.2013 року, суми податку, не відшкодовані платникам податку протягом визначеного ст.200 ПК України вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Суд прийшов до висновку про те, що законодавством закріплена відповідальність держави про несвоєчасне відшкодування ПДВ, норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Матеріалами встановлено, що 17.05.2013 року ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» подано до відповідача 1 податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013 року за № НОМЕР_1, якою задекларовано до відшкодування ПДВ в сумі 3462257 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування 3462257 грн., визначеної у декларації.

06.06.2013 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДФС направила на адресу позивача лист за №3572/10/25-0/17, в якому повідомила про те що за результатами камеральної перевірки ПАТ «Запоріжабразив» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року, заявленої до відшкодування, встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки. Даний факт виключає право платника податків на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року.

З 13.06.2013 року по 27.06.2013 року посадовими особами СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності обчислення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» відємного значення ПДВ за квітень 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2013 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2013 року, за результатами якої 02.07.2013 року було складено довідку №7/25-29/00222226. Згідно висновків перевіркою тимчасово не підтверджено відображене ПАТ «Запоріжабразив» у декларації за квітень 2013 року відємне значення з ПДВ у сумі 1996937 грн. та бюджетне відшкодування у розмірі 3462257 грн.

Встановлено, що, не погодившись з відмовою в автоматичному відшкодуванні ПДВ, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів щодо ненадання до УДКС України у м. Запоріжжя висновку про відшкодування 3462257 грн. та стягнення з Державного бюджету України в особі ДКС України у м. Запоріжжі на його користь суми бюджетної заборгованості у розмірі 3462257 грн. по податковій декларації за квітень 2013 року від 17.05.2013 року №9028444361.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року у справі №808/5794/14 позов задоволено, визнано протиправними дії СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів щодо ненадання до казначейської служби висновку про відшкодування 3462257 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» суму бюджетної заборгованості у розмірі 3462257 грн. по податковій декларації за квітень 2013 року від 17.05.2013 за № НОМЕР_1. Постанова була оскаржена.

У звязку з одержанням облігацій внутрішньої державної позики ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» відмовилося у справі №808/5794/14 від частини позовних вимог про стягнення з державного бюджету на користь позивача бюджетної заборгованості в сумі 3462257 грн. по податковій декларації за квітень 2013 року та судом апеляційної інстанції відмова була прийнята. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року у частині визнання протиправними дій СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів щодо ненадання висновку до УКС України в м. Запоріжжі про відшкодування з бюджету 3462257 грн. залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа ГУ ДКС України в Запорізькій області від 03.09.2014 року №06-082/1325-9817 та Переліку платників ПДВ, які одержали облігації внутрішньої державної позики, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» 29.08.2014 року одержало облігацій внутрішньої державної позики на суму 27532000 грн., у тому числі 3462257 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.19 ст.200 ПК України передбачені критерії, яким відповідають платники податку, які мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.

Згідно п.200.20 ст.200 ПК України порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Наказом Міндоходів України від 10.12.2013 року №781 затверджено Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, згідно якого критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, мають бути побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Відповідно до п.п. 200.10-200.14 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1218, однією з таких підстав є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Отже, відповідач 1 скористався своїм право проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Встановлено, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки відповідач 1 податкове повідомлення-рішення не приймав. Позивач скористався своїм правом оскарження дій відповідача 1 у судовому порядку.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Законодавством не врегульовано порядок нарахування та виплати вищевказаної пені, яка, виходячи з норми п.200.23 ст.200 ПК України, вважається бюджетною заборгованістю.

Колегія суддів зазначає, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року у справі №808/5794/13-а, якою було визнано протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо ненадання до УДКС України у м. Запоріжжі висновку щодо відшкодування 3462257 грн. набрала законної сили 17.02.2015 року.

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Процедура примусового стягнення коштів визначена Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Колегія суддів враховує, що, починаючи з липня 2013 року по лютий 2015 року ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» оспорював у судовому порядку дії податкового органу в ненаданні до УДКС України у м. Запоріжжі висновку щодо відшкодування 3462257 грн. Податковий орган у свою чергу на підставі камеральної та документальної позапланової перевірок, не підтвердив правомірність обчислення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» відємного значення ПДВ за квітень 2013 року та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2013 року.

Оскільки, судове рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3462257 грн. було відсутнє, та до органу казначейської служби висновок податкового органу не надходив, колегія суддів вважає, що підстави для відшкодування ПДВ на вказану суму на користь позивача були відсутні.

Згідно пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України 14.1.162. пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Колегія суддів враховує, що державою було реалізовано обовязок бюджетного відшкодування ПДВ у серпні 2014 року у повному обсязі шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198. п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205. 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів України задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі №808/5853/14 скасувати.

Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів України, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про стягнення пені відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук