Постанова № 45906328, 09.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 922/1337/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю

прокурора Івер Ю.С.

представників сторін:

1-го відповідача ОСОБА_1, дов. № 013773 від 06.12.2012

2-го відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №2909 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.15 у справі № 922/1337/15

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора міста Харкова

до Харківської міської ради

Обслуговуючого кооператива "ЖБК "Бархани", м. Харків

про скасування акту та зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Виконуючий обов'язки прокурора міста Харкова (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати п.10.2. додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради (1-й відповідач) 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 №13/10, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777, зареєстрований в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові, зобов'язати Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 26,1684 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0037 у первісному (придатному для використання) стані. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі № 922/1337/15 (суддя Інте Т.В.) в позові відмовлено.

Заступника прокурора Харківської області звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі № 922/1337/15, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

Як підставу для скасування рішення першої інстанції по справі, прокурор зазначає, що судом в порушення ст. 47 ГПК України, рішення прийнято без повного, об'єктивного та неупередженого вивчення та дослідження усіх обставин справи, а також неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. При цьому апелянт зазначає, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин ст. 267 ЦК України, оскільки факт присутності на сесії Харківської міської ради 24.02.2010 заступника прокурора м.Харкова ОСОБА_2 не може слугувати підставою для початку перебігу позовної давності та обізнаності щодо існуючих порушень. Прокурор вказує на те, що безпосередні дані, які свідчать про порушення порядку передачі земельної ділянки ОК «ЖБК «БАРХАНИ», прокуратору міста виявлено у 2015 році.

Разом з цим, прокурор посилається на те, що згідно постанови Верховного Суду України від 17.04.2014 у справі № 21-195а14, органи місцевого самоврядування при вирішенні питання про надання житлово-будівельним кооперативам безоплатно земельних ділянок зобовязані зясовувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186.

Проте, як зазначає прокурор, органам прокуратури стало відомо про те, що міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК «ЖБК «БАРХАНИ» відповідно до ЖК, Примірного статуту, лише 17.04.2014р., тобто після прийняття відповідної постанови Верховним Судом України.

ОК "ЖБК "Бархани" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними прокурором доводами не погоджується, посилаючись на те, що в разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор. Як зазначає відповідач, прокурору було відомо про існування оскаржуваного рішення з моменту його прийняття, в зв'язку із присутністю заступника прокурора м. Харкова на пленарному засіданні. Крім того, копію спірного рішення Харківської міської ради, прокурор отримав 26.03.2010р. згідно із листом Харківської міської ради № 08-04/700/2-10.

Харківська міська рада відзив на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні її представник з наведеними прокурором доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

08.06.2015 ОК "ЖБК "Бархани" звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку свого уповноваженого представника в призначене судове засідання через його зайнятість в іншому судовому процесі.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, не вбачаючи підстав для відкладення розгляду справи, оскільки статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте ОК "ЖБК "Бархани" не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності ОК "ЖБК "Бархани", за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора та уповноваженого представника Харківської міської ради, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду, прокурор послався на те, що 24.02.2010 р. 41 сесія Харківської міської ради 5 скликання (1-й відповідач) прийняла рішення № 13/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" (а.с. 39).

У ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території міста Харкова, прокуратурою міста встановлено, що п.10.2. додатку 1 (а.с. 42) до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 № 13/10 ОК "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:13:009:0037), яка належала територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 26,1684 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 21.06.2007 р. № 699/07 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Тополиній (в районі вул. Квітучої).

На підставі вказаного рішення Харківської міської ради, Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) ОК "ЖБК "Бархани" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777 (а.с. 45), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600018 від 03.09.2010 р.

Прокурор в поданій до суду позовній заяві вважає, що рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 № 13/10 прийнято усупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. №186.

В звязку з чим прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати п.10.2. додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради (1-й відповідач) 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 №13/10, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777, зареєстрований в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові, зобов'язати Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 26,1684 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0037 у первісному (придатному для використання) стані.

Матеріали справи свідчать про те, що в процесі розгляду справи відповідачі звернулись до суду з заявою про застосування позовної давності.

Вирішуючи питання щодо правомірності заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, беручи до уваги приписи постанови Верховного Суду України від 29.10.2014р. № 6-152цс14, а також позицію викладену в постанові Верховного Суду України № 3- 23гс14 від 27.05.2014, виходив з обставин, за якими встановив факт обізнаності з 24.02.2010 заступника прокурора м. Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю заступника прокурора міста Харкова яка перебувала на пленарному засіданні. Крім того, як встановлено судом, спірне рішення було направлено 1-м відповідачем на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/700/2-10 від 26.03.2010.

Враховуючи вищенаведене та те, що прокурор звернувся до суду поза межами строку позовної давності, суд вважав заяви відповідачів про застосування строку позовної давності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в звязку з чим відмовив в задоволенні позовних вимог.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор 05 березня 2015 року звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування п.10.2. додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 р. №13/10, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777, зареєстрованого в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові недійсним та зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 26,1684 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0037 у первісному (придатному для використання) стані, судом відхилені.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

Водночас необхідно мати на увазі, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Таким чином до спірних взаємовідносин встановлюється загальна позовна давність, яка згідно зі ст. 257 ЦК України становить три роки.

Згідно із п. 4.1. зазначеної постанови, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Частинами 1, 2, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14 та від 23.12.2014 у справі №916/2414/13.

Тобто, у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Як вбачається з протоколу пленарного засідання сесії Харківської міської ради від 24.02.2010, на пленарному засіданні Харківської міської ради безпосередньо був присутній заступник прокурора м.Харкова ОСОБА_2

Згідно із мотивувальною частиною Постанови Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 29.10.2014р. № 6-152цс14 визначено наступне:

Норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб 'єктивних прав, відтак обов 'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов 'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.

Отже, в зв'язку із обізнаністю з 24.02.2010 заступника прокурора м. Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, згідно із позицією викладеною у Постанові Верховного Суду України від 29.10.2014р. № 6-152цс14, також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

А з урахуванням правової позиції зазначеної у постанові Верховного Суду України № З- 23гс14 від 27.05.2014р., початок перебігу строку позовної давності починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуваного рішення, а з дати коли прокурору було відомо про існування оскаржуваного рішення (ст. 253 ЦК України).

Таким чином, початок перебігу позовної давності щодо оскарження рішення Харківської міської ради від 24.02.2010, починається саме з цієї дати прийняття рішення, оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю заступника прокурора міста Харкова яка перебувала на пленарному засіданні, та у відповідності до ст. 257 ЦК строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення сплинув 25.02.2013 року.

Згідно із п. 10 наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010 р., "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись статтями 1,15, 19-24 Закону України "Про прокуратуру", було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Відповідним суб'єктом здійснення державою своїх цивільних прав в даному випадку є прокурор, який згідно із ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", здійснює Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами, їх виконавчими органами, з відповідними наслідками прокурорського нагляду, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Крім цього, спірне рішення було направлено на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/700/2-10 від 26.03.2010 р. (а.с. 97), отримано прокурором 26.03.2010р., що свідчить про об'єктивні можливості для здійснення перевірки законності цього рішення і звернення до суду, в разі наявності порушень під час його прийняття.

Посилання прокурором на те, що органам прокуратури стало відомо про те, що міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуту тільки 17.04.2014, тобто після прийняття відповідної постанови Верховним Судом України, не має правового значення у справі, та не може бути початком перебігу строку позовної давності, з огляду на таке.

Як зазначає прокурор, безпосередні дані, які свідчать про порушення порядку передачі земельної ділянки ОК «ЖБК «Бархани», прокуратурою міста виявлено у 2015 році. Вказані дані отримано: з Департаменту житлового господарства Управління обліку та розподілу житлової площі 13.02.2015; Департаменту ДАБК, органів реєстрації та податкової інспекції 11.02.2015.

Оскільки про прийняття рішення прокурору було відомо з моменту його прийняття, а копію цього рішення він отримав 26.03.2010, то з цього часу прокурор мав можливість отримати ті дані, які на його думку свідчать про порушення передачі земельної ділянки та є підставою для звернення до суду.

А отже прийняття або не прийняття Верховним Судом постанов не може вплинути на права і обов'язки органів прокуратури. Слід відмітити, що Постанови Верховного Суду України не породжують для органів прокуратури жодних правових наслідків, оскільки органи прокуратури не є суб'єктами владних повноважень, які застосовують відповідну норму закону.

В звязку з чим відповідна правова позиція Верховного Суду України не може бути початком для перебігу строку позовної давності, оскільки вона не стосується спірного рішення Харківської міської ради, не була предметом судового розгляду Верховного Суду України. Спірне рішення було прийнято ще у 2010 році, а не здійснення прокурором перевірки законності рішення є лише підтвердженням бездіяльності прокурора, оскільки цей обовязок був передбачений відповідними наказами Генерального прокурора, які є обовязковими до виконання згідно із ст. 15 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 111 -28 ГПК України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже висновок не є актом цивільного законодавства, по-перше, по-друге закон не має зворотної дії в часі.

Ч. 4 ст. 267 ЦК України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже як вбачається позовна заява подана до суду прокурором після спливу трирічного строку позовної давності.

Причини пропуску позовної давності прокурорм під час розгляду справи в суді прокурором документально не обґрунтовані, клопотання про його поновлення прокурорм не заявлялось (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене та те, що прокурор звернувся до суду поза межами строку позовної давності, заяви відповідачів про застосування строку позовної давності правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, оскільки прокурор звернувся до господарського суду після спливу позовної давності, про застосування якої відповідачами заявлено до прийняття рішення господарським судом першої інстанції, прокурором не доведено, а матеріалами справи не підтверджено поважні причини пропуску позовної давності, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають за спливом позовної давності.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі прокурора і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 27.04.15 у справі № 922/1337/15 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.04.15 у справі № 922/1337/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 12 червня 2015 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.