ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" червня 2015 р. Справа № 909/208/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддяЖелік М.Б.
Суддів Костів Т.С.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс Калуської міської ради, м. Калуш, вул. Окружна, 8 (вих. № 571 від 13.05.2015 року)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області
від 21.04.2015 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс Калуської міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про поновлення виконавчого провадження № 43484759 від 03.03.2015 року
у справі № 909/208/14
за позовом Калуcького міськрайонного прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтерененерго Калуcька теплоелектроцентраль
до відповідача ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс Калуської міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 17 165 426,55 грн.
За участю представників сторін:
від позивача не зявився;
від відповідача не зявився;
прокурор Мельничук О.І.
Прокурору розяснено його права та обовязки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
21.04.2015 року Господарським судом Івано-Франківської області винесено ухвалу (суддя Грица Ю.І.) за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс Калуської міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про поновлення виконавчого провадження № 43484759 від 03.03.2015 року у справі № 909/208/14 за позовом Калуcького міськрайонного прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтерененерго Калузька теплоелектроцентраль до відповідача ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс Калуської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 17 165 426,55 грн., відповідно до якої у задоволенні скарги відмовлено повністю.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області скаржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2015 року у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 03.03.2015 року про поновлення виконавчого провадження № 43484759 та зобовязати відділ примусового виконання рішень ДВС України вжити усіх законних заходів щодо дотримання норм чинного законодавства, зокрема, ЗУ Про виконавче провадження, ЗУ Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу з врахуванням норм викладених у порядку введення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування його даними, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2015 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що відповідач числиться у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у погашенні заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, відтак підстави для поновлення виконавчого провадження відсутні.
Згідно автоматизованого розподілу справ КП Документообіг господарських судів, 20.05.2015 року справу за № 909/208/14 розподілено до розгляду судді доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Костів Т.С. та Марку Р.І.
03.06.2015 року розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи, відтак розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді Желікa М.Б., суддів Костів Т.С., Юрченка Я.О.
Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
21.05.2015 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк нa апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2015 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.
02.06.2015 року від виробничої філії ДПЗД Укрінтеренерго Калуська теплоенергоцентраль надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. При цьому зазначив, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014 року визнано недійсною постанову державного виконавця від 16.09.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 43484759, відтак, оскільки рішення, що набрало законної сили, є обовязковим до виконання усіма органами державної влади державний виконавець поновляючи виконавче провадження діяв у відповідності до вимог закону, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої скарги.
У судовому засіданні 24.06.2015 року прокурор участь забезпечив, надав пояснення по суті скарги та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду залишити без змін. Інші сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги.
З урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду встановлених ст. 102 ГПК України, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті та належне повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з огляду на що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/208/14 від 21.04.2015 року слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.04.2014 року рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/208/14 за позовом Калуського міжрайонного прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтерененерго Калуська теплоелектроцентраль до відповідача ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, в особі виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічно діяльності Укрінтеренерго Калуська теплоелектроцентраль 13 420 536,43 грн. заборгованості, 169 710,49 грн. пені, 812 059,12 грн. штрафу, 98 437,8/2 грн. 3% річних, 44 181,39 грн. інфляційних витрат. Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 73 080,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили, а на його виконання господарським судом Івано-Франківської області видано наказ № 532 від 29.04.2014 року. Строк предявлення наказу до виконання встановлено з 30.04.2014 року по 30.04.2015 року. Наказ був предявленим до виконання.
16.09.2014 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України керуючись п. 15 ч. 1 ст.ст. 37, 39 Закону України Про виконавче провадження зупинено виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 532 від 29.04.2014 року на підставі того, що КП Водотеплосервіс Калуської міської ради згідно виписки від 12.08.2014 року за № 49/70 включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014 року за результатами розгляду скарги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго Калуська теплоелектроцентраль на дії ДВС щодо винесення постанови від 16.09.2014 року у виконавчому провадження № 43484759 про зупинення виконавчого провадження, прийнято рішення про наявність підстав для її задоволення та скасування зазначеної постанови.
На виконання ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014 року у даній справі головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 03.03.2015 року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, у звязку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження.
Вважаючи незаконними дії державного виконавця щодо поновлення виконавчого провадження скаржник звернувся із відповідною скаргою до суду.
Так, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч. 1 ст. 121-2 ГПК України). Заявником зазначений строк дотримано.
Конституційний суд України надав офіційне тлумачення положенням пункту 15 частини першої статті 37 закону України Про виконавче провадження, в якому зазначив, що положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозвязку з положеннями частини першої статті 41, частини пятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що обовязкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (Рішення Конституційного Суду № 18-рп/2012 від 13.12.2012).
В рішенні Конституційного суду України зазначається про підстави для висновку, що положення Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді скарги на дії ДВС судом в ухвалі господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014 року встановлено, що відповідно до абз. 6 п. 3.7 ст. 3 ЗУ Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Положенням 1.8. цього ж Закону визначено, що розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобовязаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.
Із врахуванням того, що рішення господарського суду Івано-Франківської області прийнято від 15.04.2014 року, вищевказане положення Закону в даному випадку не підлягає застосуванню, а наказ № 532 від 29.04.2014 року підлягає виконанню на загальних підставах.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Обовязковість судових рішень встановлена також статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження. Зі змісту статей 1, 2, 17, 18, 19, 25, 27, 37, 38 Закону України Про виконавче провадження вбачається, що примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобовязаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк (ч. 5 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження).
Із врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної служби України при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження № 43484759 від 03.03.2015 року діяв, зокрема, у відповідності до положень Закону України Про виконавче провадження, у звязку з чим підстави для задоволення поданої скарги відсутні.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції відповідають закону та прийняті при повному зясуванні обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 підприємства Водотеплосервіс Калуської міської ради, м. Калуш, вул. Окружна, 8 (вих. № 571 від 13.05.2015 року) відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2015 року у справі № 909/208/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 26.06.2015 року
ГоловуючийсуддяЖелік М.Б.
суддяКостів Т.С.
суддяЮрченко Я.О.
Судове рішення № 45906253, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 24.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/208/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: