Ухвала суду № 45903798, 26.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"26" червня 2015 р.Справа № 916/14/15-г

За позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (м.Київ);

До відповідача: ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" (Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард);

про зобовязання виконати певні дії та стягнення 255245,74 грн.

Суддя Волков Р.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю).

Від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю), ОСОБА_4 (заступник голови).

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121 ГПК України заява ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" про розстрочку виконання рішення суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до відповідача ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" про зобовязання виконати певні дії та стягнення 255245,74 грн. задоволено повністю, зобовязано Селянське (фермерське) господарство "Тритікум" передати Державному підприємству "Державний резервний насіннєвий фонд України" насіння озимої пшениці першої репродукції сорту "Дельфін" у кількості 148 тонн та елітного насіння соняшнику "Евріка МЛ" у кількості 24,8 тони загальною вартістю 510491,48грн. та стягнуто з ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" штраф у розмірі 255245,74грн., судовий збір у розмірі 15314,75грн., а разом стягнути 270560 (двісті сімдесят тисяч пятсот шістдесят) грн. 49 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 02 березня 2015 року у справі №916/14/15-г залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" - без задоволення.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області 07.05.2015р. видано відповідні накази.

16 червня 2015 року за вх. ГСОО №2-3360/15 господарський суд Одеської області одержав заяву б/н від 16.06.2015р. ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г терміном на один рік із графіком оплати один раз в два місяці рівними частками по 45093,42 грн.

Представник заявника ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" у судовому засіданні наполягав на розстроченні виконання судового рішення по справі №916/14/15-г з підстав, викладених у заяві, також надав пояснення, у яких зазначає, що у разі арешту рахунку підприємства та іншого його майна, буде ускладнений процес збирання врожаю.

25 червня 2015 року за вх. ГСОО №16329/15 стягувач Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" надав до суду заперечення на заяву про відстрочку судового рішення по справі №916/14/15-г.

Представник стягувача Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" в судовому засіданні заперечував проти розстрочки виконання рішення, посилаючись на необґрунтованість викладених у заяві ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" підстав щодо неможливості виконати судове рішення по вказаній справі.

Розглянувши подану заяву, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" в обґрунтування підстав надання відстрочки виконання рішення суду 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г боржником покладені такі обставини, як те, що на теперішній час починається збирання зернових культур та до 19.06.2015р. підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню зернових та їх обробку.

Згідно приписів ч.1 ст.121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Пунктом 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки або розстрочки є наявність підстав в цих випадках та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема те, що на теперішній час починається збирання зернових культур та до 19.06.2015р. підприємство не зможе перерахувати одноразово суму боргу, враховуючи великі витрати на пальне, заробітну плату робітникам по збиранню зернових та їх обробку, та те, що у разі арешту рахунку підприємства та іншого його майна, буде ускладнений процес збирання врожаю не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка за приписами ст.42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті ст.121 ГК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Також незадовільний фінансовий стан відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не певних виняткових і об'єктивних обставин, які унеможливлюють чи утруднюють виконання судового рішення (постанова ВГСУ по справі №911/864/13-г від 02.04.2014р.).

Отже, заявником належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення, заявником не надано.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, які б могли ускладнити виконання рішення або зробити його неможливим. Отже, заявником не доведені такі обставини, що ускладнюють або виключають можливість виконання ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" судового рішення господарського суду, оскільки відсутність коштів на одному рахунку в одному банку не свідчать про відсутність коштів в інших банківських установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заслухавши пояснення стягувача, проаналізувавши обставини, покладені в основу доводів боржника про наявність підстав для надання розстрочки виконання судового рішення у справі №916/14/15-г та заперечення стягувача, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви боржника про розстрочку виконання рішення, оскільки боржником не надано доказів, які би підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Між тим, ч.2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що підстав для надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області не має, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Тритікум" (вх. ГСОО №2-3360/15 від 16.06.2015р.) про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. по справі №916/14/15-г відмовити.

Суддя Р.В. Волков