Ухвала суду № 45902160, 25.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Паленика І.Г.,суддів Бартащук Л.В., Маліновського О.А.,при секретарі судового засідання Сологуб В.І., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 25 червня 2015 року матеріали кримінального провадження № 42014100000001028, за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Подільського району міста Києва Степанечка О.В. на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 травня 2015 року, щодо

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івдель, Свердловської обл. РФ, громадянин України, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України,

за участі сторін кримінального провадження: прокурора потерпілого захисникаЄмця А.А., ОСОБА_8, ОСОБА_9, обвинуваченогоОСОБА_6,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів у кримінальному провадженні № 42014100000001028 від 15 серпня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, повернуто старшому прокурору прокуратури Подільського району м. Києва.

Ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення, а саме не конкретизовано період невиплати заборгованості кожному потерпілому, конкретної суми по кожному періоду і з чого ця заборгованість складається, а також не досліджено питання мотивації умислу обвинуваченого, тобто розміру заборгованості, строків та причин її утворення. Крім того, суд зазначив, що на момент надходження провадження до районного суду, частина заборгованостей була сплачена потерпілій ОСОБА_11, однак це питання не висвітлено в обвинуваченні. Крім того в обвинувальному акті є посилання на дату внесення відомостей до ЄРДР яка ще не настала а також не вказано в реєстрі дату складання обвинувального акту.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам матеріалам кримінального провадження, а саме, всупереч доводам викладеним в ухвалі суду, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить усі необхідні відомості. Крім того, прокурор вважає, що обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення, а також в ньому чітко розкритий аспект наявності умислу в обвинуваченого. Що стосується відомостей про сплату частини заборгованості потерпілій ОСОБА_11, то ці відомості не були надані стороною захисту під час досудового розслідування. При цьому прокурор погоджується з висновками суду про те, що зазначено частково неправильну дату внесення відомостей до ЄРДР та не вказано в реєстрі дату складання обвинувального акта, однак на його переконання вказані недоліки не є підставою для повернення обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора і потерпілого на підтримку доводів апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги і заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

В ч. 2 ст. 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як убачається зі змісту обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, він в цілому відповідає вимогам вищезазначеної статті Кодексу, оскільки слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважав встановленими, правову кваліфікацію цього правопорушення з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею. А висновки з цього приводу суду першої інстанції виходять за межі його компетенції на підготовчій стадії судового розгляду, оскільки фактично мають ознаки оцінки доведеності обвинувачення, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

Висновок суду про те, що стороною обвинувачення не відображено відомості про виплату потерпілій ОСОБА_11 заборгованості по заробітній платі, є безпідставними, зважаючи на те, що ця інформація стала відома з заяви останньої від 09 квітня 2015 року, тобто після надходження обвинувального акту до суду першої інстанції.

Що ж стосується посилань у судовому рішенні на те, що в обвинувальному акті вказано частково неправильну дату внесення відомостей до ЄРДР та те, що в реєстрі матеріалі досудового розслідування не зазначено дату складання обвинувального акту, то вони знайшли своє підтвердження, однак з урахуванням вищевикладеного самі по собі не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

З огляду на викладене, ухвала суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, доводи суду про необхідність повернення обвинувального акту не є переконливими та достатніми для його повернення, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню через істотне порушення судом вказаних вимог кримінально процесуального закону, а провадження - поверненню до цього ж суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Подільського району міста Києва Степанечка О.В. задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 травня 2015 року, якою обвинувальний акт та реєстр матеріалів у кримінальному провадженні № 42014100000001028 від 15 серпня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, повернуто старшому прокурору прокуратури Подільського району м. Києва, скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. Бартащук Л.В. Маліновський О.А.

Справа №11-кп/796/1090/2015 Категорія КК: ч. 1 ст. 172 КК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Педенко А.М.. Доповідач: Паленик І.Г.