Постанова № 45901495, 30.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 червня 2015 року 14:40 №826/8833/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 №0002081701,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2014 №0002081701.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.12.2014 №6351/26-58-17-01-17-2180308119 необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0002081701. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 05.12.2014 №6351/26-58-17-01-17-2180308119 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0002081701.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено невиїзну документальну перевірку суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до зниження податку на додану вартість на суму 36 451,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 05.12.2014 №6351/26-58-17-01-17-2180308119 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0002081701, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 54 676,50 грн. в тому числі: 36 451,00 грн. - основний платіж, 18 225,50 грн. - штрафні санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 05.12.2014 №6351/26-58-17-01-17-2180308119 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» за договором від 19.06.2014 №255.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» (постачальник) укладено договір від 19.06.2014 №255, відповідно до якого замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання на виготовлення та поставку замовнику металевих виробів, металоконструкцій, механічних вузлів та деталей (в подальшому - продукція) за погодженими сторонами специфікаціями згідно з комплектом конструкторської документації замовника.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору від 19.06.2014 №255; специфікацій; рахунків-фактур; податкових та видаткових накладних; виписок з банківського рахунку.

Також позивачем надано суду копії письмових пояснень: від 23.09.2014, від 12.11.2014, від 26.11.2014, від 21.10.2014, від 13.11.2014, які були надані як позивачем так і його контрагентом (товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест») на підтвердження реальності господарських взаємовідносин за запитами відповідача.

Зазначеним спростовано доводи представника державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, що позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано письмових пояснень з приводу господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест».

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що незважаючи на те, що в розпорядженні контролюючого органу на час перевірки були первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» за договором від 19.06.2014 №255, первинні документи перевіряючими не досліджувались, реальність господарських взаємовідносин не встановлювалась, аналіз дотримання податкової дисципліни, як і докази порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин, контролюючим органом в акті перевірки не наведені.

Суд звертає увагу, що доводи контролюючого органу в акті від 05.12.2014 №6351/26-58-17-01-17-2180308119 ґрунтуються виключно на висновках акту державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доході і зборів у місті Києві від 20.08.2014 №2435/26-55-22-13/39019239.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2014 №826/15877/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» задоволено частково: зобов'язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта №2534/26-55-22-13/39019239 від 20.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» (код ЄДРПОУ 39019239) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень, липень 2014 року»; зобов'язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності товариства обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» за червень, липень 2014 року, відкориговані на підставі акта №2534/26-55-22-13/39019239 від 20.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» (код ЄДРПОУ 39019239) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень, липень 2014 року»; в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 №826/15877/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2014 №826/15877/14 залишено без змін.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

З постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2014 №826/15877/14 вбачається, що товариство обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» знаходиться за адресою своєї державної реєстрації і декларувало грошові зобов'язання, які були безпідставно відкориговані контролюючим органом.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлена протиправність дій контролюючого органу щодо проведення зустрічної звірки та коригування даних податкового обліку товариства обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест», а також зобов'язано державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві відновити в облікових даних платника товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест» дані податкової звітності за червень, липень 2014 року, то суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.12.2014 №6351/26-58-17-01-17-2180308119 (які ґрунтуються виключно на акті перевірки від 20.08.2014 №2435/26-55-22-13/39019239), є необґрунтованими та безпідставними.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено суду жодних доказів наявності порушення фіскальних інтересів держави внаслідок взаємовідносин позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Інвест».

З акту перевірки позивача вбачається, що контролюючим органом висновки зроблено без дослідження первинних документів, без дослідження руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, виключно на підставі акту по контрагенту.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем також не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13,

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24.12.2014 №0002081701.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 30.06.2015