Рішення № 45861729, 25.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 323/619/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В..

№ провадження 22-ц/778/3354/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„25 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація - Плюс» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Корпорація Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

У позові зазначала що вона є власником земельної ділянки загальною площею 8,7900 га, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02 листопада 2009 року на підставі договору оренди земельна ділянка була передана відповідачу в оренду строком на 10 років.

Відповідно до умов договору, орендна плата вноситься до 20 серпня поточного року, однак до 20.08.2014 року відповідач орендну плату за 2014 рік їй не сплатив.

Відповідно до п. 39 договору, допускається його розірвання в односторонньому порядку, якщо орендар затримує виплату орендної плати понад 3 місяці у відповідності до ст. 782 ЦК України.

Вартість землі станом на 2009 рік становила 86456 грн. 13 коп. Оскільки згідно до постанови КМ України від 31.10.2011 року № 1185 „Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів до показників нормативної грошової оцінки ріллі застосовується коефіцієнт 1,756 , то у 2014 році вона становить 151816 грн. 96 коп., а заборгованість з орендної плати за названий рік , розрахованої з 3% від вартості землі відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002, складає 4554 грн. 51 коп.

Згідно п.14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, отже, за один день прострочення по внесенню орендної плати нараховується 13,66 грн.

Таким чином, у період з 21.08.2014 року по 22.02.2015 року, тобто за 186 днів, сума пені становить 2540 грн. 76 коп.

Загальна ж сума заборгованості по орендній платі та нарахованої пені на невнесену у встановлені строки орендну плату становить 7095 грн. 27 коп.

На її звернення від 24.11.2014 року із вимогами сплатити заборгованість по орендній платі та у звязку із затриманням її виплати на підставі п. 39 достроково розірвати договір оренди землі від 02.11.2009 року відповідач відповіді не надав.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд розірвати договір оренди землі, укладений між нею та відповідачем 02 листопада 2009 року, зареєстрований Оріхівським районним відділом Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земельну вчинено запис від 19.10.2010 року за № 041027500177, стягнути заборгованість по несплаченій орендній платі та пені у розмірі 7095 грн. 27 коп., судові витрати по справі.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 березня 2015 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація плюс» 02 листопада 2009 року, зареєстрований Оріхівським районним відділом Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земельну вчинено запис від 19.10.2010 року за № 041027500177.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація плюс» на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 7095 грн. 27 коп., сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього стягнуто 7338 грн. 87 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Корпорація - Плюс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити, в частині стягнення орендної плати та пені задовольнити частково, зменшивши суми стягнутої орендної плати на 1504 грн. 51 коп., суму пені - на 1349 грн. 31 коп.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що затримка виплати відповідачем орендної плати за 2014 рік є порушенням істотних умов договору оренди земельної ділянки, достатньою підставою для його розірвання та стягнення пені і орендної плати у більшому розмірі, ніж зазначено у договорі, оскільки остання умовами договору визначена без врахування вимог діючого законодавства.

З висновками суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного зясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повнно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивцльного судочинства, вирішив спарву згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогами рішення суду в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, виданого 05.10.2001 року на підставі рішення Новоандріївської сільської ради № 6 від 02.03.2000 року, є власником земельної ділянки площею 8,79 га, розташованої на території Новоандріївської сільської ради, цільове призначення ділянки для ведення товрного сільськогосподарського виробництва(а.с.3).

02 листопада 2009 року між позивачем та ТОВ «Корпорація Плюс» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований 19 жовтня 2010 року у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах(а.с.4-8).

За умовами договору (п.9) орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3050 грн. на один рік у разі отримання орендної плати у грошовій формі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції(п.10).

Орнедна плата вноситься до 20 серпня поточного року(п.11).

За умовами п.13 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; у інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені дговором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення(п.14).

Умовами п.38 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Як зазначено у п. 39, якщо орендар затримує виплату орендної плати понад 3 місяці у відповідності із ст. 782 ЦК України, то це є умовами розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Такими випадками, визначеними законом, є ст. 782 ЦК України, згідно якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, а також ст. 783 ЦК України, у відповідності до якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Отже ст. 782 ЦК України, на яку є посилання у п. 39 договору оренди землі, передбачає право наймодавця розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, що не є перешкодою для звернення орендодавця до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати орендарем оплати, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Звертаючись до суду із позовом до ТОВ «Корпорація Плюс», позивач посила розірвати договір оренди земельної ділянки у судовому порядку з підстав невиконання орендарем обовязку щодо сплати орендної плати за 2014 рік, яка також мала бути збільшена за рахунок підвищення коефіцієнту нормативної оцінки землі, визначеному у постанові КМ України № 1185 від 31.10.2011 року.

Висновок суду про те, що вказані вимоги є правомірними, не погоджуються з положеннями норм матеріального права.

Згідно з ст. 13 Закону України „Про оренду землі, який є спеціальним законом і має пріорітет перед іншими законами в застосуванні щодо правовідносин між сторонами, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 21, 30 Закону України „Про оренду землі, розмір, умови і строки орендної плати у договорі оренди встановлюються за згодою сторін у договорі.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленому чинним законодавством( згідно з умовами Типового договору оренди, який затверджений постановою КМ України від 03.03.2004 року № 220 „Про затвердження Типового договору оренди землі.

Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) у редакції зі змінами, внесеними Указом Президента № 725/2008, визнано необхідним запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток(паїв) у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

За умовами п.9 договору при нормативній грошовій оцінці земельної ділянки у 86456 грн. 13 коп. орендна плата у разі отримання її у грошовій формі була встановлена у розмірі 3050 грн.

Отже узгоджений сторонами зазначений розмір орендної плати за договором від 02.11.2009 року не суперечив вимогам ст.ст. 20, 31 Закону України „Про оренду землі та не був меньшим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Умови, за яких сторони можуть переглянути розмір орендної плати, визначені у п.13 договору.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору щодо розміру орендної плати з часу його укладання сторонами не переглядалися і відповідні зміни до договору ними не вносилися, однак суд, стягуючи заборгованість з орендної плати у підвищеному розмірі, уваги на вказані обставини не звернув.

Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст. 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі, використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лисогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, висновки суду щодо правомірності вимог ОСОБА_2 про фактично односторонню зміну п.5 договору оренди землі, в якому вказана нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з підстав внесення постановою КМ України від 31.10.2011 року № 1185 змін до затвердженої постановою КМ України № 213 від 23.03.1995 року Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, нічим не обгрунтовані, зважаючи, що зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки може бути лише умовою для внесення сторонами змін до договору щодо розміру орендної плати, яка визначається за правилами ст.ст. 21,23 Закону України „Про оренду землі, за узгодженням сторін.

Не перевірено судом у повній мірі і доводи позивачки про те, що передбачена умовами договору орендна плата у розмірі 3050 грн.(без вирахування податку) на момент предявлення у лютому 2015 року позову про її стягнення за 2014 рік та пені за прострочку у виплаті, взагалі їй виплачена відповідачем не була.

Як вбачається із доданої до апеляційної скарги копії видаткового касового ордеру від 12.09.2014 року, за вказаним ордером ОСОБА_2 в рахунок орендної плати особисто було отримано 1000 грн.

Таким чином, на час звернення до суду, заборгованість відповідача з орендної плати ( без вирахування податку) становила 2050 грн., отже, виходячи з умов п.14 договору оренди, і сума пені , нарахованої за період з 21.08.2014 року по 12.09.2014 року за 22 дні із суми заборгованості 3050 грн., становила 201 грн.30 коп., за період з 13.09.2014 року по 23.02.2015 року за 162 дня із суми заборгованості становила 1002 грн.45 коп., всього 1203 грн. 75 коп.

Оскільки рішення суду в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 4554 грн. 51 коп., виходячи із 3% від визначеної самостійно позивачкою нормативної оцінки орендованої у неї земельної ділянки та про стягнення розрахованої із вказаної суми пені у розмірі 0,3% від несплаченої з 21.08.2014 року заборгованості, ухвалено без врахування фактичних обставин справи, усупереч умовам договору оренди та з порушенням норм матеріального права, у вказаній частині воно підлягає зміні.

Стягнуті на користь позивачки суми, всього7095 грн. 27 коп., підлягають зменшенню, а саме, з відповідача на її користь підлягає стягненню сума заборгованості з орендної плати у розмірі 2050 грн., що з вирахуванням податку у розмірі 454 грн. 50 коп., буде становити 1592 грн. 50 коп., а також сума пені за період з 21.08.2014 року по 23.02.2015 року у розмірі 1203 грн. 75 коп., всього 2796 грн. 25 коп.

Обгрунтовуючи вимоги про розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки від 02.11.2009 року, позивач посилалася на невиплату відповідачем у строк до 20 серпня 2014 року орендної плати за 2014 рік понад 3 місяців, не вказавши при цьому на її часткову виплату 12.09.2014 року, що виключає розірвання договору з передбачених п.39 підстав.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п.д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди може бути лише систематична несплата орендної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12, яка відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Задовольняючи ж вимоги ОСОБА_2 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки за невиплату їй у повному обсязі орендної плати за 2014 рік, суд послався на положення п.д ч.1 ст. 141 ЗК України, однак мотивів, з яких вважає, що за відсутності системи у несплаті орендної плати вказана норма є правовою підставою для розірвання договору, у рішенні не навів.

З урахуванням викладеного, рішення суду в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про розірвання в судовому порядку договору оренди, укладеного між нею та ТОВ«Корпорація плюс» 02 листопада 2009 року, зареєстрованого 19 жовтня 2010 року у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Дежавному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2010 року № 41027500177, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Корпорація - Плюс» задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 березня 2015 року по даній справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, укладеного з ТОВ «Корпорація плюс» 02 листопада 2009 року, зареєстрованого 19 жовтня 2010 року у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Дежавному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2010 року № 41027500177, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення , яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення з ТОВ «Корпорація плюс» на користь ОСОБА_2 заборгованості з виплати у розмірі 7095 грн. 27 коп., з яких 4554 грн. 51 коп. орендна плата, 2440 грн. 76 коп.- пеня, змінити, зменшивши стягнуту суму до 2796 грн. 25 коп., з яких 1592 грн. 50 коп.- орендна плата з вирахуванням податку 457 грн. 50 коп., 1203 грн.75 коп.- пеня.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: