Ухвала суду № 45855037, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/9991/24411/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 по справі № 2а-6036/09/1770

за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень, про визнання протиправним та скасування рішення від 10.08.2009 № 0000102200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 735 870,05 грн. за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване рішення.

Ухвалюючи судові рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Не погодившись із судовими рішеннями, держаний податковий орган до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи касаційні вимоги, податковий орган послався на те, що належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією є належно оформлена вантажно - митна декларація (далі - ВМД).

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, державним податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів, за наслідками якої складено акт від 07.08.2009 № 716/22/30923971.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР), що полягало порушенні 180-денного терміну імпортування товарів (несвоєчасне надходження імпортного товару) за імпортними контрактами від 17.12.2007 № 9-МТ, укладеного з фірмою "MAUL TECHNOLOGY", від 18.05.2008№ SGCC- Kostopol-AG170408, укладеного з компанією "SGCC", від 06.06.2008 № 47, укладеного з ЗАТ "СТЕКЛОПАК" та від 14.10.2008 №5-SP, укладеного з фірмою "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD".

На підставі акту перевірки відповідачем ухвалено оскаржуване рішення від 10.08.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на виконання умов контракту від 17.12.2007 № 9-МТ, укладеного з фірмою "MAUL TECHNOLOGY", позивачем 02.06.2008, 28.08.2008 та 03.12.2008 було перераховано кошти на загальну суму 48 906 дол. США. Як вбачається з авіаційної вантажної накладної на товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України 30.12.2008, що підтверджується відбитком штампу митниці.

На виконання умов контракту від 18.05.2008 № SGCC- Kostopol-AG170408, укладеного з компанією "SGCC", позивачем 08.08.2008 було перераховано кошти в сумі 95 250 Євро (на іншу частину коштів за контрактом відкрито акредитив у банківській установі), а отже граничний термін надходження товару є 04.02.2009. Згідно міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) товар надійшов на митну територію України 13.12.2008, що підтверджується відбитком штампу митниці.

На виконання умов контракту від 06.06.2008 № 47, укладеного з ЗАТ "СТЕКЛОПАК", позивачем 03.11.2008, 24.11.2008 та 2511.2008 було перераховано кошти в сумі 2 500 000 рос. руб., граничними термінами надходження товару є 02.05.2009, 23.05.2009 та 24.05.2009 відповідно. Згідно міжнародних товарно - транспортних накладних (СМR) товар надійшов на митну територію України 09.04.2009 та 29.04.2009, що підтверджується відбитками штампу митниці.

Крім того, на виконання умов контракту 14.10.2008 №5-SP, укладеного з фірмою "PARKINSON-SPENCER REFRACTORIES LTD", позивачем 13.11.2008 було перераховано кошти в сумі 8 162,26 Євро, таким чином граничним терміном надходження товару є 13.05.2009. Згідно міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) товар надійшов на митну територію України 22.02.2009, що підтверджується відбитками штампу митниці.

Так, відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР при імпорті на умовах відстрочення поставки відстрочення поставки не повинне перевищувати 180 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбутися саме факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма ст. 2 Закону № 185/94-ВР є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

Термін "момент перетину товаром митного кордону України" конкретизується існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема у Митному кодексі України (Кодекс).

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України. Статтею 43 Кодексу передбачено, що митний контроль здійснюється в разі ввезення товару на митну територію України (фактичне перетинання митного кордону) та розпочинається з моменту перетинання товаром митного кордону України. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на товаросупровідних документах з відповідною датою.

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Слід зазначити, що дата оформлення ВМД не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама ВМД є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій (п. 8 Положення № 574). Прийняття ВМД для оформлення - закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку ВМД (п. 2 Положення). Тобто дата оформлення ВМД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону і, як наслідок, не дата імпорту товару.

Таким чином, оформлена ВМД не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Як висновок, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави стверджувати, що у разі ввезення товару на територію України, що підлягає митному оформленню, фактом поставки можна вважати товаросупровідні документи з відбитком штампа "Під митним контролем".

Як вбачається з матеріалів справи, товари які були поставлені позивачу згідно імпортних контрактів фактично перетнули митний кордон України без порушень граничних термінів поставки (180 днів), що підтверджується відповідними товаросупровідними документами з відбитками штампу митниць "Під митним контролем", а отже позивачем не було порушено вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Враховуючи вищезазначене суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку, щодо неправомірності застосування до Товариства фінансових санкцій згідно рішення від 10.08.2009 № 0000102200 у сумі 735 870,05 грн. за порушення граничних термінів поставки товарів за зовнішньоекономічними контрактами.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 по справі № 2а-6036/09/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко