Ухвала суду № 45851937, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/800/16695/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року

у справі № 1170/2а-830/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «По виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «По виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 21.02.2012 року № 0000092350, яким Публічному акціонерному товариству «По виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86 963, 00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 43 481, 00 грн., в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 1, 00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року скасовано. Позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.02.2012 року №0000092350.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «По виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року та жовтень 2011 року за наслідками перевірок інших платників податків.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 09.02.2012 року № 8/23-50/05784437, яким встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.4 ст. 400 Податкового кодексу України з урахуванням ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 86 962, 00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму податку на додану вартість 86 962, 00 грн., в результаті чого підприємством завищено суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 86 962, 00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 1, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 року № 0000092350, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 86 963, 00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 43 481, 00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо часткової правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Публічним акціонерним товариством «По виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» та ТОВ «Сучасні інженерні системи» були укладені договори на виконання робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийому робіт, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, банківськими виписками.

Крім того, станом на 03.02.2012 року по ПАТ «Червона Зірка» рахується залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 0, 13 грн., який виник внаслідок неокруглення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість при винесенні податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 року № 0000682350 ПАТ «Червона зірка», в результаті чого зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за червень 2010 року на 1, 00 грн.

Таким чином, судом апеляційної інстанції зроблений правильний висновок щодо недоведеності відповідачем, на якого в силу норми частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук