Ухвала суду № 45851388, 17.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року м. Київ К/9991/1327/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Колосовського Ю.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 по справі №2а-7725/08/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, першої податкової вимоги та зобов'язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, першої податкової вимоги та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2009 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2004 №0002592602/0/20299-26-2-10 та першу податкову вимогу від 22.12.2004 №1/1854. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Кіровському районі міста Дніпропетровська звільнити активи Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» з податкової застави та скасувати реєстрацію податкової застави активів в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №1592895, контрольна сума ВД1728БА19.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Дніпропетровська 23.12.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.02.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська проведено документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.04.2003 по 30.06.2004.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункту 7.6 статті 7 «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська складено акт від 29.11.2004 №340/23/30802530 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2004 №0002592602/0/20299-26-2-10, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 118750,00грн., в тому числі 96500,00грн. - основний платіж, 22250,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В подальшому, податковим органом було сформовано податкову вимогу від 22.12.2004 №1/1854 та зареєстровано податкову заставу активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №1592895, контрольна сума ВД1728БА19.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, одними із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» компанією «Kronsaft Management S.A.» внесено частку до статутного капіталу позивача акціями Відкритого акціонерного товариства «Завод експериментального машинобудування» в кількості 222250шт. на суму 889900,00грн. (166679,17дол.США).

За посиланнями відповідача, відображенні позивачем витрат на придбання цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Завод експериментального машинобудування» є неправомірним, оскільки фактичний внесок нерезидента у вигляді акцій до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» документально не підтверджений.

Згідно з підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Таким чином, в окремому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами відображаються: 1) витрати на придбання окремих видів цінних паперів; 2) доходи від продажу кожного з видів цінних паперів.

Відповідно до підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно з підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Обмеження, наведені в абзаці 5 підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не поширюється на витрати пов'язані з придбанням цінних паперів емітованих третіми особами, у тому числі в обмін на корпоративні права.

В той же час, решта витрат на придбання цінних паперів, у тому числі витрати на придбання акцій в обмін на корпоративні права, які випускаються платником податку, підлягають відображенню в окремому обліку відповідно до приписів підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Витрати на придбання акцій, навіть якщо таке придбання було здійснено шляхом випуску корпоративних прав платником податку підлягали відображенню у складі витрат за операціями з цінними паперами, відтак вартість майна (у даному випадку емітованих платником податку корпоративних прав), переданого платником податку на компенсацію вартості придбаних акцій, належало відобразити як витрати на придбання акцій в окремому податковому обліку.

В той же час, за результатами розгляду справи апеляційним судом підтверджено фактичне отримання позивачем цінних паперів в обмін на корпоративні права.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 03.12.2004 №0002592602/0/20299-26-2-10 прийнято відповідачем безпідставно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент формування податковим органом першої податкової вимоги сума податкового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні від 03.12.2004 №0002592602/0/20299-26-2-10, була неузгодженою з податку на прибуток в загальному розмірі 118750,00 грн. на момент винесення податкової вимоги, у зв'язку з чим зазначена вимога є неправомірною, а майно підприємства, яке не має податкового боргу, не може бути передано у податкову заставу.

Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 по справі №2а-7725/08/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв