Ухвала суду № 45851353, 17.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2015 р. м. Київ К/9991/15674/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Юхименка М.П.,

представника відповідача Ступака Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 по справі №2а-9540/10/1070 за позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0009532310/0, від 06.04.2010 №0009532310/1, від 24.06.2010 №0009532310/2.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» 03.03.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.03.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 8, 9, 10, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад місяць 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась за жовтень 2009 року та за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за листопад 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.4 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в загальному розмірі -1272483,07грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що товариством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту листопада та грудня 2009 року суми ПДВ за податковими накладними, виписаними постачальниками товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах (у 2007 та 2008 роках).

За результатом перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області складено акт від 02.03.2010 №148/23-1/20048090 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0009532310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1272483,07грн. за листопад та грудень 2009 року.

За результатами адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, рішенням Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 06.04.2010 №2592/10/23-1/20048090 скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 №0009532310/0 у частині зменшення бюджетного відшкодування за грудень місяць 2009 року на суму 74,71грн., в іншій частині рішення залишено без змін. Відповідно, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010 №0009532310/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1272408,36грн.

В подальшому скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення податкового органу без змін, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2010 №0009532310/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними попередніх періодів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не отримавши податкову накладну при оплаті товарів (послуг) та отриманні їх, позивач мав право до податкової декларації за звітний період подати заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункт 7.5 статті 7 вказаного Закону).

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статті 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті Закону передбачено, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В той же час, Законом України «Про податок на додану вартість» не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів в межах передбачених Законом строків давності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту листопада та грудня 2009 року включені податкові накладні попереднього звітного періоду, а саме за 2007 та 2008 роки.

В той же час, як встановлено судом першої інстанції, податковим органом не заперечувався факт реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами.

Таким чином, зважаючи на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених платником у минулих звітних періодах на підставі належним чином оформлених податкових накладних, висновки податкового органу про порушення Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт» вимог податкового законодавства є необґрунтованими.

Окрім того, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача на те, що податкові накладні виписані суб'єктами господарювання, які відсутні за їх місцезнаходженням, не можуть бути включені до складу податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не пов'язує право платника податку на податковий кредит із перебуванням його контрагентів за їх юридичною адресою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2010 №0009532310/0, від 06.04.2010 №0009532310/1, від 24.06.2010 №0009532310/2 є правильним.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 по справі №2а-9540/10/1070 скасувати, залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2011.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв