Ухвала суду № 45851320, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/800/14218/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 року

у справі № 820/11682/13-а

за позовом Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Понтіум»

про стягнення податкового боргу,

встановив:

Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Понтіум» про стягнення податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 року, позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з несплатою платником податків суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2013 року № 0000182200, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 93 368, 00 грн., позивачем сформовано податкову вимогу від 11.06.2013 року № 77-19.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «КБ Понтіум» є: 62403, Харківська область., Харківський район, селище міського типу Бабаї, вул. Фруне, буд. 3. Остання реєстраційна дія вчинена 24.04.2013 року, тобто до прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 року № 0000182200 та податкова вимога від 11.06.2013 року № 77-19 були надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю «КБ Понтіум» за адресою: Здолбунівський район, с. Глинськ, вул. Лісовики, буд. 74 та відповідно до повідомлення про вручення поштових відправлень адресат за зазначеною адресою не значиться.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що на час розгляду справи, позивач не набув права на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки визначена на підставі податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання фактично не набула статусу узгодженої.

За таких обставин, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, оскільки доводи викладені в ній, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Таким чином, є підстави вважати, що судом першої та апеляційної інстанції ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 року у справі № 820/11682/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук