Ухвала суду № 45851218, 03.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2015 р. м. Київ К/9991/63952/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

за участю:

представника позивача - Медецького М.Л.,

представника відповідача - Сакала Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року

у справі № 2а-19199/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0011422340 від 14 грудня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 695791,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2011 року позов був задоволений. Скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 14 грудня 2010 року № 0011422340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 695791,50 грн. Присуджено на користь ТОВ «Практікер Україна» судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2011 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Практікер Україна», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2011 року.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ТОВ «Практікер Україна» його правонаступником - ТОВ «Схід Відбудова».

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - гіпермаркету, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Практікер Україна», за результатами якої був складений акт від 24 листопада 2010 року на бланку № 001567 (зареєстрований в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання - 01 грудня 2010 року за 0501/26/53/23/33938302).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 4.2 розділу 4 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614, які полягали у невидачі розрахункових документів (касових чеків) встановленого зразка, а саме: у касових чеках відсутній обов'язковий реквізит - назва операції виплати, а саме слово «повернення». Загальна сума за такими чеками становила 139158,30 грн.

14 грудня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0011422340, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Практікер Україна» штрафні (фінансові) санкції у сумі 695791,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що чеки, видані господарською одиницею позивача, відповідали визначенню розрахункового документа, містили назву операції виплати, визначену як артикул і назва товару, що повертається, та знак мінус «-» перед сумою виданих коштів, що відповідає вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що перевіркою було встановлено проведення розрахункових операцій з повернення товару із роздрукуванням розрахункових документів невстановленої форми, оскільки такі документи не містили обов'язкового реквізиту - назви операції виплати, у зв'язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції згідно оспорюваного рішення.

Однак погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як вбачається зі встановлених судами обставин, позивача притягнуто до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені фінансові санкції за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614, у пункті 4.2 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, зокрема, що видатковий чек повинен містити обов'язкові реквізити, як назву операції виплати, а пунктом 2.1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, видані позивачем у період з 01 листопада 2010 року по 24 листопада 2010 року (арк. справи 16, 33-56) під час здійснення розрахункових операцій з повернення покупцям коштів за повернутий товар містили назву операції виплати, визначену як артикул і назва товару, що повертається, та знак мінус «-» перед сумою виданих коштів. Вказані обставини також знайшли своє підтвердження у протоколі випробувань, складеному ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (арк. справи 65-68).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при встановленні факту роздрукування та видачі під час перевірки чеків, які були предметом оцінки у цій справі і відповідали визначенню розрахункового документа, містили назву операції виплати та підтверджували виконання розрахункових операцій, притягнення особи до зазначеної відповідальності суперечить закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим ухвалене у даній справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна