Рішення № 45845572, 22.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 р. Справа№ 914/2023/14

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі:

позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства у розмірі 193 958, 89 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від прокуратури: Шевчук В.В. - посвідчення від 30.07.2014р. №027882;

Від позивача: Хуула О.У. - представник за довіреністю № 09-14-78 від 09.06.2015р.;

Від відповідача: Безушко О.І. - представник за довіреністю № 6704 від 29.12.2014р.;

На розгляд господарського суду Львівської області Прокуратурою Галицького району м. Львова подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про відшкодування збитків заподіяних державі, внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства у розмірі 193 958, 89 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 01.07.2014р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.07.2014р. розгляд справи відкладено на 14.07.2014р.

В судовому засіданні 14.07.214р. оголошено перерву до 04.08.2014р.

04.08.2014р. позивачем подано уточнення позовних вимог (вх. №33547/14) до прохальної частини позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.08.2014р. зупинено провадження до розгляду і вирішення пов'язаної з нею справи № 813/5025/14, яка розглядається Львівським окружним адміністративним судом і набранням відповідним судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 02.06.2015р. поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 10.06.2015р.

Розгляд справи відкладався з причин зазначених в ухвалі суду від 10.06.2015р. на 22.06.2015р.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства допущено порушення вимог природоохоронного законодавства України. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Львівської області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у Квартирно - експлуатаційному відділі м. Львова. Про зазначене складено акт № 2638/06/28 від 23.12.2013р. - 14.01.2014р. В ході перевірки встановлено, що відповідачем в період з 27.03.2013 р. по 31.12.2013р. здійснювався забір підземних прісних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Наведене стало підставою для нарахування відповідачу 193 958,89 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримують з підстав викладених в позовній заяві, просять їх задоволити.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.

22.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні докази заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

З 23.12.2013р. по 14.01.2014р. старшим державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Дмитра О.М., Бондарчук Т.В. та державними інспекторами з охорони навколишнього середовища у Львівській області Швайка С.І., Джигирей В.О., Хруща Р.Р., Бабкевич У.П., Гладун М.В., Мицюк О.В. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами у Квартирно-експлуатаційному відділу міста Львова.

Планову перевірку проведено на виконання Наказу від 19.12.2013р. №875-і/п.

В ході проведеної перевірки (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №2638/06/28 від 23.12.2013р.-14.01.2014р.) встановлено, що військове містечко №5 КЕВ м. Львова (с. Батятичі, Кам'янка - Бузького району Львівської області) здійснює забір підземних прісних вод із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням права державної власності на води.

Водопостачання військового містечка №5 КЕВ м. Львова здійснюється для забезпечення господарського - питних потреб населення.

Згідно довідки КЕВ м. Львова від 11.01.2014р. №94 за період з 27.03.2013р. по 31.12.2013р. КЕВ м. Львова добули із свердловини 13 574 м3 підземних прісних вод.

За період з 27.03.2013р. по 31.12.2013р. збитки розраховуються згідно п.9.1. «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне ви користування водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища за №389 від 20.07.2009р. у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 липня 2011р. за №881/19619 і становить 193 958,89 грн.

На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скерувалась претензія №17 про добровільне відшкодування завданих державі збитків на суму 193 958,89 грн., яка залишена без задоволення.

Судом встановлено, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 р. у справі №813/5025/14 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Державної екологічної інспекції у Львівській області, якому просить суд визнати неправомірними дії ДЕІ у Львівській області щодо оформлення результатів перевірки з порушенням вимог, та скасувати акт перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області №2638/06., у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015р. у справі № 876/8259/14 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. у справі №813/5025/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. у справі №813/5025/14 залишено без задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. І згідно із ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природохоронного законодавства.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Водного кодексу України визначено термін водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Відповідно до частини першої та другої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ч. 1 стаття 49 Водного кодексу України).

Відповідно до п. п. 7, 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

Згідно з частиною першою статті 59 Водного кодексу України під час здійснення спеціального водокористування для задоволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого водопостачання підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування.

За змістом ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у порушенні правил спеціального водокористування.

Пунктом 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 передбачено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування.

(постанова Верховного Суду України від 03 вересня 2013 року №3-26гс13).

Відповідно до ч. 1, п. "з" ч. 2, ч. 4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як видно з наявного в матеріалах справи розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної пісної води без дозволу на спецводокористування Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, позивач, застосувавши Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 (зі змінами і доповненнями), нарахував завдані відповідачем збитки на суму 193 958,89 грн.

Згідно п. 1.2 вищезазначеної Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Сума збитків, розрахована згідно з п. 9.1 Методики із застосування коефіцієнту 0,3, що застосовується до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово - комунального господарства.

Відповідно до ст.325.2 розділу XVI Податкового кодексу України на дату виявлення порушення ставка збору за спеціальне використання підземних вод у Львівській області становила 47,63 грн./100 м куб.

Поряд з тим, статтею 325.9 Податкового кодексу України встановлено, що до ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Відповідно до ст. 14.1.59 Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства - це суб'єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють або надають житлово-комунальні послуги. Кодекс містить примітку, що таке визначення житлово-комунальних підприємств застосовується до розділу XVI Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавцем таких послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною та гарячою водою відноситься до комунальних послуг.

У ході проведеної від 23.12.2013р. - 14.01.2014р. позивачем перевірки (акт №2638/06/28) було встановлено факт забору води відповідачем без дозволу на спецводокористування, отримання якого є обов'язковим відповідно до норм статті 49 Водного кодексу України.

В акті перевірки №2338/06/28 вказано, що відповідач здійснював забір підземної прісної води із свердловини для забезпечення господарсько-питних потреб військового містечка № 5 КЕВ м. Львова.

Отже, здійснюючи водопостачання зі свердловини відповідач, в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Податкового кодексу України, надавав житлово-комунальні послуги і діяв як житлово-комунальне підприємство.

Згідно довідки КЕВ м. Львова від 11.01.2014р. №94 за період з 27.03.2013р. по 31.12.2013р. КЕВ м. Львова добули із свердловини 13 574 м3 підземних прісних вод.

З врахуванням проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеного на його підставі акту та здійсненого розрахунку відповідно до методики №389 суд приходить до висновку, що вимога позивача про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 193 958,89грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином вимога позивача є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону). Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).

В статті 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за 291/22823 затверджено Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету. Главою 4 Наказу №291/22823 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації. Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень. Для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Казначействі України відкриваються відповідні рахунки, а саме:рахунки в розрізі територій за кожним видом надходжень для зарахування коштів, що перераховуються з обласного рівня на центральний; рахунки для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в розрізі видів надходжень.

Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватись з урахуванням приписів статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимог пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 7 частини 2 статті 69 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20. (з врахуванням правової позиції, зазначеної у постанові Вищого господарського суду України у справі № 917/1202/13).

Враховуючи наведені положення законодавства та заяву позивача про уточнення до позовних вимог (вх.№ 33547/14 від 04.08.2014р.), завдана шкода навколишньому природному середовищу у сумі 193 958,89 грн. підлягає зарахуванню на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311 в головному управлінні Державного казначейства у Львівській області, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 58 187,70 грн.; до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області 20% стягнутої суми в розмірі 38 791,80 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Батятицької сільської ради Кам'янка - Бузького району Львівської області 50% стягнутої суми в розмірі 96 979,40 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки прокуратура Галицького району міста Львова звільнена від сплати судових витрат та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати в розмірі 3 879, 18 грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись 2, 29, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 3а; ідентифікаційний код юридичної особи 07638027) на користь Державного бюджету України та місцевих бюджетів кошти в розмірі 193 958,89 грн. за шкоду, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій», а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 58 187,70 грн.; до спеціального Фонду обласного бюджету Львівської області 20% стягнутої суми в розмірі 38 791,80 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Батятицької сільської ради Кам'янка - Бузького району Львівської області (р/р 33116331700233, ЄДРПОУ 36767790, МФО 825014, код платежу 24062100, УК у Кам'янка - Бузькому районі Львівської області) 50% стягнутої суми в розмірі 96 979,40 грн.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 3а; ідентифікаційний код юридичної особи 07638027) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 3 879,18 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2015р.

Суддя Коссак С.М.