Постанова № 45845034, 21.02.2014, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/393/14

провадження № 3/732/184/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2014 р. м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., при секретарі Береза Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня справу, що надійшла з Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого проживаючим за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст. 130 ч. 1 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В :

Інспектором ВДАІ Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 707105 від 24.11.2013 року. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 24.11.2013 року, о 23 годині 00 хвилин, в м. Городня Чернігівської області по вул. Чорноуса Григорєв Юрій Миколайович керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ст. 130 ч. 1 КпАП України

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден. Підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв 24.11.2013 року. Зазначив при цьому, що приблизно з 17 години він вживав алкогольні напої разом зі своїм знайомим в сквері «Пушки». Десь близько 21 години до них підійшов наглядно йому знайомий ОСОБА_3 та попросив подивитись за його автомобілем, так як той зламався. ОСОБА_3 попросив приглянути за автомобілем поки він сходить та знайде інший автомобіль, щоб відтягнути свій додому. Після цього ОСОБА_3 забрав аккумулятор та пішов. Вказав, що він разом зі своїм знайомим продовжували вживати алогольні напої в сквері, але потім змерзли та вирішили сісти в автомобіль ОСОБА_4 і погрітись в ньому. Наполягає на тому, що він не керував автомобілем, а лише сидів в ньому. Зазначив, що коли він знаходився в автомобілі, то в цей час підїхали співробітники ДАІ та запропонували йому надати документи. Він предявив посвідчення водія, а також документи на автомобіль. Після цього співробітники ДАІ сказали, що він перебуває в стані алкогольного спяніння та запропонували йому пройти медичний огляд в медичному закладі, на що він погодився, оскільки дійсно перебував в стані алкогольного спяніння. З протоколом він не згоден, оскільки не керував автомобілем, автомобіль йому не належить, а він лише сидів в ньому і грівся. Крім того, працівники міліції навіть не пересвідчились в тому, що в автомобілі не було аккумулятора, а також у нього не було ключів від автомобіля. Щодо своїх пояснень в протоколі, де він стверджував, що він ремонтував саме свою машину, яка в нього зламалась, ОСОБА_1 вказав, що це він написав, оскільки так йому продиктували працівники ДАІ.

Допитаний в судовому засіданні як свідок інспектор ВДАІ Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області старший лейтенант міліції ОСОБА_2 по суті правопорушення пояснив, що 24.11.2013 року він знаходився на патрулюванні Городнянського району разом з двома працівниками міліції. Приблизно о 22 год. 30 хв., йому зателефонував старший дільничний інспектор Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_5, який знаходився в пішому патрулюванні біля магазину ‹‹Вега››, та повідомив, що до магазину підїхав на автомобілі ОСОБА_1, який знаходився в стані алкогольного спяніння. Через деякий час ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_1 відїжджає від магазину. Після цього він приїхав на службовому автомобілі та зупинив ОСОБА_1. Після зупинки він запропонував ОСОБА_1 надати документи. Перевіривши документи, він звернув увагу на те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного спяніння. Вказав, що він запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд в медичному закладі. Останній погодився і вони разом поїхали в медичний заклад, де ОСОБА_1 було освідувано та встановлено факт перебування його в стані алкогольного спяніння. Зазначив, що пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 писав власноручно.

Допитаний в судовому засіданні як свідок дільничний інспектор Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_5 по суті правопорушення пояснив, що 24.11.2013 року він разом з ОСОБА_6 знаходився в пішому патрулюванні по маршруту № 2. Вони знаходились біля магазину ‹‹Вега››. В цей час до магазину підїхав автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_1. Після цього з автомобіля вийшли ОСОБА_1 та ще один чоловік на прізвище Чемерис, які перебували в стані алкогольного спяніння. Останні зайшли до магазину «Вега». Побачивши це, він зателефонував інспектору ДАІ ОСОБА_2 та повідомив останньому, що до магазину ‹‹Вега›› підїхав автомобіль за кермом якого знаходився водій, який перебуває в стані алкогольного спяніння. При цьому він спитав у ОСОБА_1 чий це автомобіль, на що останній відповів, що це його автомобіль. Зазначив, що через деякий час ОСОБА_1 почав рухатись на автомобілі від магазину ‹‹Вега››, але його автомобіль зламався. В цей час підїхали співробітники ДАІ. Інспектор ДАІ запропонував ОСОБА_1 надати документи для перевірки. Після перевірки документів інспектор ДАІ помітив, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного спяніння. Вказав, що після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд в лікарні на що останній погодився та разом з працівниками ДАІ поїхав в лікарню. Після освідування працівники ДАІ привезли ОСОБА_1 назад, до магазину ‹‹Вега››, де і було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Допитаний в судовому засіданні як свідок дільничний інспектор Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській обалсті ОСОБА_6 по суті правопорушення пояснив, що 24.11.2013 року він разом зі старшим дільничним інспектором міліції ОСОБА_5 патрулювали вулиці м. Городня. Перебуваючи біля магазину ‹‹Вега››, він побачив як до вказаного магазину підїхав автомобіль, за кермом якого знаходився ОСОБА_1. Після того як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, він звернув увагу на те, що останній знаходиться в стані алкогольного спяніння. Побачивши це, він сказав ОСОБА_5, щоб той викликав працівників ДАІ. Разом з ОСОБА_1 був чоловік на прізвище Чемерис. Обидва стояли біля магазину та пили каву. Після цього ОСОБА_1 та Чемерис сіли до автомобіля та почали рухатись, але в цей час підїхали працівники ДАІ та зупинили їх.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 по суті правопорушення пояснив, що ОСОБА_1 являється його рідним братом по матері. 24.11.2013 року він їхав з дому на власному автомобілі в магазин ‹‹Вега››, щоб купити цигарки. По дорозі до магазину він заїхав до матері звідки забрав ОСОБА_1 та Чемерис. Підїхавши до магазину, його автомобіль зламався і він пішов додому по запчастини. При цьому аккумулятора він не знімав, а ОСОБА_1 та Чемерис залишились чекати його в автомобілі, щоб з машини нічого не вкрали і не злили бензин. Спростовує той факт, що за кермом автомобіля був ОСОБА_1. Підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно перебував в стані алкогольного спяніння. Повернувшись з дому, він побачив, що ОСОБА_1 та Чемерис сидять в автомобілі. Зазначив, що автомобіль він залишив біля ганку магазину ‹‹Вега›› десь о 20 годині. Відкотили автомобіль на ремонт вони приблизно о 22 годині 30 хвилин.

Суд заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Частина 1 ст. 130 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного спяніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підпунктом «а» п. 2.9. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення ( а.с. 2 ), висновок № 98 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 ( а.с. 3 ), рапорти працівників міліції ( а.с. 4-6 ), в сукупності з поясненнями допитаного в судовому засіданні як свідка інспектора ДАІ ОСОБА_2, а також з поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які узгоджуються з матеріалами адміністративної справи, дають суду підстави зробити висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Суд критично відноситься та не приймає до уваги пояснення як самого ОСОБА_1, так і свідка ОСОБА_4, надані ними в судовому засіданні, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи. Слід зауважити, що в поясненнях як ОСОБА_1, так і ОСОБА_4 маються суттєві розбіжності щодо обставин подій, які мали місце 24.11.2013 року, пояснення вказаних осіб не узгоджуються між собою та є суперечливими. Крім того, надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 суперечать тим поясненням, які він власноручно виклав в протоколі про адміністративне правопорушення, а його твердження про те, що пояснення в протоколі він писав під диктовку працівників ДАІ є непереконливими. При цьому твердження ОСОБА_1 суд розцінює як його захисну позицію, спрямовану на введення суду в оману, та уникнення в такий спосіб адміністративної відповідальності за вчинене. Щодо пояснення свідка ОСОБА_4, то враховуючи той факт, що свідок є близьким родичем правопорушника, про останнього правопорушник згадав лише в судовому засіданні, та не вказував про нього в протоколі про адміністративне правопорушення, наявність суттєвих суперечностей та неузгодженостей в поясненнях вказаного свідка та правопорушника, суд вважає, що пояснення ОСОБА_4 спрямовані на введення суду в оману та сприяння ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» пункту 2.9. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення адміністративного стягнення, достатнього та необхідного для попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у подальшому, суд враховує конкретні обставини справи та особу правопорушника, а саме судом враховано, що ОСОБА_1 неодружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працює, натомість неофіційно працює будівельником в Республіці Беларусь та його робота не повязана з необхідністю здійснення керування транспортними засобами, правопорушник не має стабільних доходів, через що призначення йому адміністративного стягнення у виді штрафу поставить його у скрутне матеріальне становище, у власності він не має транспортних засобів, а автомобіль, яким ОСОБА_1 керував 2.11.2013 року, використовувався ним не з метою отримання доходів, має посвідчення водія, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 251-252, 268, 279-280, 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. на користь держави, розрахунковий рахунок № 31210206700101, МФО 853592, код 37715958.

Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги або внесення подання прокурора.

Суддя О.Д. Березовський