Ухвала суду № 45838453, 04.02.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2898/15-ц

Провадження № 2-з/761/90/2015

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу, процентів та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу, процентів та відшкодування моральної шкоди.

Через канцелярію суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майна та грошові кошти відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в межах суми позову - 369 808 грн. 50 коп. Заява обґрунтованими тим, що Відповідач усіляко ухиляється від виконання свої зобов'язань за депозитним договором, не повертає кошти, внесені Позивачем на депозитний рахунок. Крім того, у Позивача є підозра, що Відповідач має фінансові труднощі, що в подальшому призведе до неплатоспроможності Відповідача. У зв'язку з вище вказаним, Позивач вважає,що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може суттєво ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Крім того ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову та не надав відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст.151, 152, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу, процентів та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: