Ухвала суду № 45837809, 26.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

2-4226/15

760/8724/15-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов ОСОБА_3 до Головного слідчого управління МВС України, третя особа : Головне управління юстиції в м. Києві, про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на його відчуження,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 05.05.2015 року позов залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ньому недоліків, а саме приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.119 ЦПК України.

Так, судом була акцентована увага на тому, що ст. 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року.

Із введенням в дію Кримінально-процесуального кодексу України з 19 листопада 2012 року одночасно були встановлені і нові правила і порядок накладання і скасування арешту майна в рамках кримінального судочинства під час досудового розслідування чи судового розгляду певного кримінального провадження. При цьому, чітко регламентовано, що під час досудового розслідування ці питання належать до компетенції слідчого судді, а під час судового провадження - суду.

Позивач як власник нерухомого майна, в разі накладення на це майно арешту, може звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування накладеного арешту в порядку ст. 174 КПК України. Частиною 1 статті 174 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено імперативне правило, згідно якому, зокрема, інший власник або володілець, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Суд зазначав, що позивач всупереч імперативних вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зокрема, не зазначено, в порядку якого провадження накладено арешт на його квартиру і коли, оскільки це може мати вирішальне значення (наприклад, якщо в рамках дії КПК України 2012 року, то питання про скасування арешту майна слід порушувати перед слідчим суддею, судом, який розглядає кримінальну справу, якщо в рамках КПК 1960 року - перед слідчим, який накладав арешт).

Також не зазначено, в чому саме позивач вбачає наявність перешкод для себе. Не зазначено доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. При цьому, за подачу до суду позову із вимогою немайнового характеру, ставка судового збору буде складати 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн. Всупереч ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивач не долучає до заяви оригіналу платіжного документа. Згідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної зави її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів по справі та третіх осіб, проте дана вимога закону позивачем також не виконана.

Зокрема, судом була акцентована увага на тому, що згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

25.05.2015 року як вбачається із матеріалів справи (зворотного повідомлення) позивач отримав ухвалу суду, проте до даного часу недоліки не усунув.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Головного слідчого управління МВС України, третя особа : Головне управління юстиції в м. Києві, про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на його відчуження - визнати неподаним та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві можливість звернутися до суду знову із зазначеним позовм в разі приведення свого позов у відповідність ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Кицюк