Ухвала суду № 45809632, 18.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/4428/15 Головуючий 1 інстанції

Справа № 642/1196/13-ц ОСОБА_1.

Категорія:договірні Доповідач Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2015 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про розстрочення виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про стягнення пайового внеску, пені та моральних збитків,-

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 23 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2013 року, з ТОВ «Харківжитло» на користь ОСОБА_3 стягнуто пеню за прострочення виконання зобов»язань у розмірі 65739, 78 грн. ( а.с.118-121, 159-161).

06.04.2015 року представник ТОВ «Харківжитло» звернувсь до суду з заявою в якій просив розстрочити виконання зазначеного рішення на два роки рівними частками щомісячно з моменту ухвалення рішення зі сплатою чергової частини не пізніше 25 числа місяця.

Як на підставу розстрочення виконання зазначеного рішення, представник заявника, з посиланням на ст. 373 ЦПК України зазначає , що вказане рішення знаходиться на примусовому виконанні та на сьогоднішній день відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі і стягнення боргу без розстрочки зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників. Представник заявника також зазначає, що арешт рахунків з березня 2014 року та майно товариства заблокував його господарську діяльність та унеможливив повне виконання ним боргових зобов»язань перед кредитором в майбутньому. Представник заявника також зазначає, товариство має укласти договір оренди землі з Харківською міською радою від 25.11.2005 року , за яким має сплачувати 13400 грн. на місяць, а враховуючи , що основним видом діяльності товариства є будівництво житлового будинку по вул. Полтавський шлях, 144, несплата орендних платежів призведе до розірвання договору оренди та як наслідок-неможливості будівництва та порушить права інших осіб, з якими як і з ОСОБА_3 були укладені договори , а також призведе до банкрутства товариства.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2015 року вказана заява задоволена. Суд розстрочив виконання вказаного рішення суду строком на 24 місяці рівними частками щомісячно зі сплатою чергової частини не пізніше 25 числа місяця.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить відхилити заяву товариства та зобов»язати виплатити йому грошові кошти в розмірі 65739, 78 грн. та інфляційні втрати і 3% річних, посилаючись на те, що ТОВ «Харківжитло» до теперішнього часу зазначене рішення суду не виконало, а при постановленні ухвали, суд не врахував, що він є інвалідом війни ІІ-ї групи, якому протипоказані психофізичні навантаження.

Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи,про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому судової повістки( а.с.216).

Про причини неявки в судове засідання суду апеляційної інстанції не повідомив.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника заявника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву відповідача та розстрочивши виконання рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 23.09.2013 року, щодо стягнення з ТОВ «Харківжитло» на користь позивача грошових коштів в сумі 65739, 78 грн. строком на 24 місяці рівними частинами щомісячно зі сплатою чергової частини не пізніше 25 числа місяця, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги ст. 373 ЦПК України, виходив з доведеності заявником виняткових обставин, які не дають йому можливості погасити заборгованість перед позивачем одним платежем.

Однак погодитись з таким висновком суду не можна.

Так, судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами ,що вказане рішення суду не виконано відповідачем майже протягом двох років.

Згідно до вимог ч.1 ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або членів його сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо),за заявою державного виконавця або за заявою сторони, суд який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання , зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, за змістом, обов»язковою умовою для розстрочки виконання рішення, є виняткові випадки, які не дають можливість виконати рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, крім укладеного між відповідачем та Харківською міською радою договору оренди землі від 25.11.2005 року , який не є доказом виняткових обставин , які утруднюють виконання відповідачем зазначеного рішення суду, оскільки не містить доказів, які б підтверджували ,що саме внаслідок виконання вказаного договору відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищу ,інших доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, що утруднюють виконання зазначеного вище рішення суду, та позбавляють відповідача можливості протягом майже двох років виконати рішення суду першої інстанції від 23 вересня 2013 року, відповідач суду не надав.

Вказані обставини справи та вимоги норм процесуального права свідчать про відсутність підстав для розстрочення виконання зазначеного вище рішення суду.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції не можна визнати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст. 373 ЦПК України, і це у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України,є підставою для скасування зазначеної ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову відповідачу в задоволенні вказаної заяви,з зазначених вище підстав.

При цьому , судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача в частині його вимог щодо стягнення з відповідача на його користь індексу інфляції та 3 % річних, виходячи з наступного.

Згідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до вимог ч.3 ст. 208 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

Як свідчать матеріали справи , по вказаній справі 23 вересня 2013 року Ленінським районним судом м.Харкова було ухвалено рішення, яке ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 грудня 2013 року було залишено без змін та розглядаючи заяву відповідача про розстрочення виконання зазначеного рішення суду , суд першої інстанції, у відповідності до вимог розділу УІ ЦПК України, вирішував вказане питання, пов»язане саме з виконанням зазначеного рішення суду.

Вказані обставини справи та вимоги норм процесуального права виключають можливість в межах вирішенні судом питання, пов»язаного з виконанням вказаного рішення суду від 23 вересня 2013 року, розгляд додаткових вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, у зв»язку з невиконанням рішення суду .

При цьому, як свідчать матеріали справи такі вимоги позивачем при розгляді зазначеної заяви до суду першої інстанції не пред»являлись та судом першої інстанції не розглядались .

Відповідно до глав 2, 3 та 4 ЦПК України, питання пов»язані з відкриттям провадження у справі при пред»явленні позивачем позову , провадження у справі до судового розгляду та судовий розгляд справи провадиться судом першої інстанції

За змістом ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо розгляду вказаних вимог позивача на стадії апеляційного розгляду справи, а тому апеляційна скарга позивача в частині його вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних , задоволенню не підлягає.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 312, ст.ст. 315, 317, 319, 218 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2015 року .

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 23 вересня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :