Ухвала суду № 45808221, 22.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3481/15 Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 22-ц/783/3935/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,

секретаря Матяш С.І.,

з участю представника Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2015 року у справі за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

25 березня 2015 року Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 39644,95 грн. заборгованості по орендній платі.

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» до ОСОБА_3 про стягнення коштів повернуто позивачеві та розяснено йому право на звернення до Личаківського районного суду м. Львова.

Повернуто Державному підприємству «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» сплачений 19.03.2015 року судовий збір в розмірі 396 (триста девяносто шість) грн. 45 коп. (платіжне доручення № 1254) на рахунок ГУ ДКСУ у Львівській області № 31212206700004, МФО 825014, ЗКПО 38007573.

Ухвалу суду оскаржило ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке вважає, що при її постановленні судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.Зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості по орендній платі за користування на умовах оренди державним нерухомим майном нежитловими вбудованими приміщеннями загальною площею 239,9 кв.м. За приписами ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Державне нерухоме майно, за користування яким відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі вносилась орендна плата, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 30, що є територією Галицького району м. Львова. Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2015 рокута направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» -ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Повертаючи заяву Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» до ОСОБА_3 про стягнення коштів та розяснюючи позивачу право на звернення до Личаківського районного суду м. Львова, суд першої інстанції послався на те, що поверхова будівля за адресою м. Львів, вул. Винниченка, 30, знаходиться на території Личаківського району м. Львова.

Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість зі сплати орендної плати, яка виникла у відповідача на підставі договору оренди нерухомого державного майна від 24 грудня 2010 року, укладеного між між ОСОБА_3 орендарем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області орендодавцем, яке здійснює повноваження власника державного майна нежитлової будівлі за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 30, що відноситься до території Галицького району м. Львова.

Наведене також підтверджується повідомленням № 31-963 від 15.04.2015 року Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про те, що нежитловий будинок № 30 на вул. Винниченка у м. Львові знаходиться на території Галицького району (а.с. 35).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, на яку посилався апелянт, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.п. 41, 42 постанови № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із договору найму жилого приміщення, оренди тощо.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції щодо підсудності даної справи Личаківському районному суду м. Львова і повернення з цих підстав заяви позивачу, не ґрунтується на вимогах закону .

За таких обставин постановлена у справі ухвала суду порушує право юридичної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів, а відтак на підставі п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, ст. 307 ч. 2 п. 4, ст. 311 ч. 1 п. 4, 313, 314 ч. 1 п. 2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2015 рокускасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Кабаль І.І.

ОСОБА_4