Ухвала суду № 45797807, 24.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/3659/15 Головуючий у 1 інстанції: Мєркулова Л.О.

Єдиний унікальний №332/136/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

ОСОБА_2

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», третя особа ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 05.12.2014 року керівництвом ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» шляхом направлення відкритого листа за підписом заступника Голови Правління підприємства ОСОБА_4, була розповсюджена стосовно позивача недостовірна інформація, яка порочить його честь та гідність.

Зокрема, у листі було зазначено (мовою оригіналу): «в октябре-ноябре 2014 года инженерно-техническими работниками прокатного цеха, совместно с работниками службы безопасности были вскрыты вопиющие факты хищений металлопродукции, имевшие место на участке адьюстажа заготовки. Первоначально, предполагалось, что попросту произошла ошибка в учётных данных либо несвоевременный ввод информации о движении металла. Однако, последовавшее за этим служебное расследование, к сожалению, показало, что имело место хищение - кража готовой продукции, а именно дорогостоящих марок металла («быстрореза», «нержавейки»). Брали по ночам заготовки годной продукции, резали резаками, а потом по сговору с водителем АТЦ загружали в потайные места автотранспорта и вывозили из завода, была установлена причастность к этим возмутительным действиям работников участка адьюстажа заготовки - Литвинова, ОСОБА_5 и других лиц».

На думку позивача, зазначений лист містить твердження про вчинення ним злочину. Форма подачі зазначеної інформації не має характеру оціночного судження або припущення, твердження викладаються як вже доведені та в категоричній формі.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, щоб вищезазначена інформація була спростована у спосіб, яким була поширена та просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію відносно ОСОБА_3, поширену заступником голови правління з економічної безпеки ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» ОСОБА_4, яка міститься у листі-відповіді від 05.12.2014 року (вих.№ 102/ к-558) до колективу прокатного цеху та профспілкового комітету, а саме: «Была установлена причастность к этим возмутительным действиям работников участка адьюстажа заготовки - Литвинова, ОСОБА_5 и других лиц. При этом последние, в ходе разбирательства сами признали свою причастность (либо осведомленность) к увязанным выше событиям...».

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» не пізніше наступного дня з дати набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену інформацію, вказану у попередньому абзаці, шляхом направлення листа до колективу прокатного цеху підприємства та профспілки Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» з текстом, за яким би спростовувалась вина у скоєнні крадіжки металу в жовтні 2014 року з прокатного цеху Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» з боку працівників прокатного цеху ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. A.M. Кузьміна» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 100,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. ст. 62, 32 Конституції та закону України «Про інформацію», за змістом яких неприпустимо звинувачувати особу у скоєнні злочину доки її вини не доведена у встановленому законом порядку, а у разі розповсюдження недостовірної інформації, що звинувачує особу, така інформація підлягає спростуванню, а особа, що її поширила несе цивільно-правову відповідальність.

Суд правильно виходив з того, що інформація, розповсюджена відповідачем, містить конкретні факти про обставини та події, а також твердження про порушення позивачем норм законодавства та моральних принципів, у тому числі причетність до вчинення певних незаконних дій, включаючи кримінально карані дії, а твердження викладаються як вже доведені, в категоричній формі та не допускають подвійних тлумачень.

Також суд правильно виходив з розяснень, наданих п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", за якими негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Позивач скористався наданим йому ч.1 ст. 277 ЦК України правом на спростування цієї інформації.

Тягар доведення достовірності розповсюдженої інформації покладається на відповідача, що поширив таку інформацію за положеннями ч.3 ст. 277 ЦК.

Ані в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції, ані при апеляційному розгляді, відповідачем не надано доказів на підтвердження того що позивач вчинив злочин.

Посилання апелянта на те, що позивачем не доведений розмір моральних страждань а відтак і завищений розмір моральної шкоди, не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Так, суд першої інстанції зменшив розмір відшкодування, заявлений позивачем з огляду на фактичні обставини справи та вимоги розумності та справедливості.

Апеляційний суд погоджується з визначеним розміром та не вбачає підстав для його зменшення виходячи з того, що поширена про позивача інформація містила звинувачення у скоєнні злочину, була розповсюджена в трудовому колективі позивача; як зазначив позивач в обґрунтування своїх вимог, численні працівники були після цього впевнені у його причетності до злочину та негативно до нього ставилися з урахуванням того, що крадіжка потягла для них і інші заходи правового впливу (зменшення премій тощо), відповідальність за що, на думку працівників трудового колективу, покладалася на позивача.

Та обставина, що в іншій подібній справі розмір відшкодування судом був визначений на користь іншої особи в меншому розмірі, не впливає на законність оскаржуваного судового рішення ухваленого в даний справі та не може бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: