Ухвала суду № 45794909, 26.06.2015, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1294/15-к

Провадження № 1-кс/382/251/15

У Х В А Л А

26.06.2015 м. Яготин

Слідчий суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А.

за участю прокурора прокуратури Яготинського району Київської області ОСОБА_1 та сторони кримінального провадження - слідчого СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянув клопотання слідчого СВ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, має неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого згідно вироку Яготинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 28 травня 2014 року на підставі Закону України «Про амністію» від 20.05.2014 року звільнений з місць позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, в котрому зазначено, що 25 червня 2015 року, близько 00 години 30 хвилин, поблизу ставу, що розташований по вул.. Толстого в м.Яготин Київської області між ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного спяніння, та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час даної бійки ОСОБА_3, діючи протиправно та свідомо припускаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс ножове поранення в область живота ОСОБА_6. В результаті цього ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення органів черевної порожнини з пошкодженням кишківника і судин брижі, шоку 3 ступеня, які за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми діями, що проявилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, показаннями свідка, повідомленням про підозру.

25 червня 2015 року о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_3 затриманий згідно ст.208 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Дана обставина є ризиком того, що підозрюваний знаючи про суворість покарання, що йому загрожує, у разі доведеності його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду чи вчиняти інші дії, спрямовані на протидію розслідуванню. Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 не одружений, не має місця роботи, осіб, про яких би він піклувався, раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, така відсутність міцності соціальних звязків є ризиком його зникнення у разі перебування на волі. Заявлені ризики виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, слідчого СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 та прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Зазначивши, що підозрюваний має постійне місце проживання і реєстрації, проживає з батьками, має неповнолітню дитину. Відсутність робочого місця не є підставою вважати, що є відсутність міцності соціальних звязків. Також наявність притягнення раніше до кримінальної відповідальності, але це не є підставою для застосування даного запобіжного заходу. Вважає, що підозра є недосить обґрунтованою. Підозрюваний зазначив, що офіційно не працює, підробляє. Проте, як захисник, так і підозрюваний просили застосувати більш мякий запобіжний захід.

За змістом ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України, така підозра є обґрунтованою, що підтверджується витягами з ЄРДР кримінальних проваджень, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, підозрюваного, свідка. Крім цього, враховуючи ступінь тяжкості злочину в якому підозрюється ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_3 має посередню характеристику з місця проживання, не працює, має неповнолітню дитину, розлучений, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що дає суду підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та більш м'який запобіжний захід може не забезпечити запобігання вказаному ризику.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 Станіславоввича, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 13 година 40 хвилин 25 червня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у межах 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1218 грн., у національній грошовій одиниці, 30450 (тридцять тисяч чотириста пятдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Яготинського районного суду Київської області:

р/р 37318001001703;

МФО (код банку) 821018;

ЄДРПОУ банку: 02892273;

банк одержувача: УДКСУ в Яготинського районі Київської області;

одержувач: Яготинський районний суд Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Яготинського районного суду Київської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора № 13 Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 прокурора Яготинського району Київської області ОСОБА_7 та слідчого суддю Яготинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, який не може перевищувати шістдесяти днів, визначити до 24 серпня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8