Ухвала суду № 45792090, 26.06.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/4754/12

УХВАЛА

26 червня 2015 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Баряк А.С. розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 щодо примусового виконання виконавчого листа № 232/4754/12, виданого 23.05.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення заявленої скарги, зазначивши, що в процесі примусового виконання відповідного виконавчого документа, державний виконавець, в порушення вимог ч.1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо черговості звернення стягнення на майно боржника, передав на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів, які призначені на 30.06.2015 року, майно ОСОБА_1, а саме: нежитлове приміщення магазину, загальною площею 151,2 кв.м., в будівлі літ. «А»: розміщених під № 66, у будинку № 75, по вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця; складу, площею 66,0 кв.м., який складає 54/100 частки будівлі літ. «Б» у будинку № 75, по вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця; та приймального пункту, площею 56,2 кв.м., який складає 1/25 частки будівлі літ. «Б» у будинку № 75, по вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця, в силу чого заявник вважає, що існує загроза реалізації зазначеного майна, яке передане державним виконавцем на реалізацію з порушенням вимог закону, за період розгляду відповідної скарги судом, що порушить права ОСОБА_1, за захистом яких він звернувся до суду, а тому просить забезпечити відповідну скаргу шляхом зупинення реалізації зазначеного майна на електронних торгах, посилаючись, при цьому, на норми ст. 151-153 ЦПК України.

Однак, звертаю увагу на те, що норми ст. 151-153 ЦПК України врегульовують правовідносини, повязані із забезпеченням позову і аж ніяк не можуть бути застосовані при розгляді скарги сторони виконавчого провадження на стадії судового контролю за виконанням судового рішення, поданої згідно вимог ОСОБА_4 VІІ ЦПК України.

ОСОБА_4 VІІ ЦПК України передбачають право на звернення до суду сторони виконавчого провадження із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, передбачаючи інші норми, повязані із процедурою розгляду такої скарги, при цьому ОСОБА_4 VІІ ЦПК України не містить жодної норми, яка передбачає можливість застосування заходів забезпечення відповідної скарги.

Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А тому, враховуючи, що на рівні закону не передбачено жодної норми, яка дозволяла б застосувати заходи забезпечення відповідної скарги, з огляду на те, що ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязує суд діяти лише на підставі та у спосіб, передбачений законами України, застосування такого правового механізму без наявності на те жодних правових підстав є неможливим.

При цьому заслуговує на увагу правова позиція, закріплена в п. 14 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013, де зазначено, що незважаючи на подібність положень, на нашу думку, за своєю правовою природою зупинення виконавчого провадження та вжиття видів забезпечення позову за статтею 152 ЦПК різні, так як, по-перше, при застосуванні Закону України "Про виконавче провадження" проходить тимчасове зупинення виключно сфери дії примусового виконання боржником рішення, а при застосуванні ЦПК тимчасово втрачається правова сила того рішення, що було зупинено. Також є суттєва різниця в тому, як проходить ця процедура: за Законом України "Про виконавче провадження" - це повноваження державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду, за правилами ЦПК - це повноваження суду, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку.

За даних обставин, враховуючи, що на стадії судового контролю за виконанням судового рішення в порядку норм ОСОБА_4 VІІ ЦПК України суд не наділений повноваженнями застосовувати заходи забезпечення скарги, з огляду на те, що ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязує суд діяти лише на підставі та у спосіб, передбачений законами України, вважаю, що застосування запропонованого заявником правового механізму без наявності на те жодних правових підстав є неможливим, в силу чого дана заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208, 210 ЦПК України ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення скарги на дії державного виконавця.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя