Постанова № 45788754, 20.02.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року Справа №П/811/3883/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Державної установи «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія»

до відповідача: Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області

про визнання нечинними та скасувати листа-вимоги та розпорядження.

Державна установа «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» звернулася з позовом до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про:

- визнання нечинним та скасування листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732;

- визнання нечинними та скасування розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 30.10.2014 р. №117.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний лист-вимога не відповідає вимогам чинного законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню. Також позивач вказує, що оскаржуване розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами є незаконним, так як Державна установа «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» при здійсненні фінансово-господарської діяльності дотримується норм чинного законодавства та не допускає порушень вимог бюджетного законодавства.

Відповідачем до суду подано заперечення на адміністративний позов відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки лист-вимога «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 30.10.2014 р. №117 прийняті за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача у звязку з виявленими порушеннями. Окрім того, відповідач зазначив, що на час розгляду справи відповідно до ч.2 ст.120 Бюджетного кодексу України дія розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 30.10.2014 р. №117 закінчилася.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, представники відповідача заперечили проти їх задоволення.

Відповідно до ухвали від 20.02.2015 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.159, Т.9).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» є державною установою, яка належить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (а.с.82-86, Т.1).

У період з 26.06.2014 р. по 19.08.2014 р. посадовими особами Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної установи «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» за період з 01.01.2011 р. по 01.070.2014 р., за результатами якої складено акт №07-09/112 від 26.09.2014 р. (а.с.23-56, Т.1).

На підставі акта ревізії №07-09/112 від 26.09.2014 р. Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області у звязку із встановленням порушення бюджетного законодавства відповідно до п.2 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України винесено розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 30.10.2014 р. №117, яким позивачу зупинено операції з бюджетними коштами на строк до 28 листопада 2014 року (а.с.19, Т.1).

Також ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» надіслано листа-вимогу від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 (а.с.20-22, Т.1), яким зобовязано:

- п.2.1 в подальшому при внесенні змін до планового документу кошторису доходів і витрат суворо дотримуватись вимог Постанови №228;

- 2.2 в подальшому при складанні проектів штатних розписів, що подаються до затвердження органу управління дотримуватись вимог Постанови №228 щодо порядку приведення видатків у відповідність до доведених лімітними довідками асигнувань;

- 2.3 привести у відповідність до фактичної діяльності штатні розписи в розрізі загального та спеціального фондів; відновити касові видатки загального фонду в загальній сумі 590,97 тис. грн. за рахунок коштів спеціального фонду з подальшим перерахуванням незаконно витрачених у 2013 році коштів загального фонду державного бюджету в сумі 413,75 тис. грн. до загального фонду державного бюджету;

- 2.4 забезпечити контроль розрахунків за спожиту електроенергію та в подальшому не допускати фактів невідображення фактичної дебіторської заборгованості;

- 2.5 донарахувати належні суми послуг до відшкодування та відобразити їх у розрахунках з орендарем; провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення сум донарахованих платежів за централізовану охорону майна на обєкті за допомогою ПЦС та за електроенергію;

- 2.6 стягнути з винних осіб вартість фактично не отриманих послуг; в подальшому забезпечити належний контроль при оплаті за телекомунікаційні послуги;

- 2.7 донарахувати належні суми відшкодування послуг електропостачання та відобразити їх у розрахунках з орендарями; провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення сум донарахованих платежів за електроенергію;

- 2.8 стягнення з винних осіб суми незаконно використаних коштів на поточні ремонти переданих в оренду автотранспортних засобів; в подальшому при укладенні договорів оренди забезпечити дотримання вимог законодавства в частині спрямування витрат на видатки установи;

- 2.9 відкоригувати в обліку суму кредиторської заборгованості по розрахункових рахунках з ТОВ ВТФ «Авіас» за постачання скетч-карток на бензин у відповідності до фактичних обсягів постачання; відповідно до проведених коригувань провести коригування сум бюджетних фінансових зобовязань в органах державної казначейської служби;

- 2.10 збільшити в обліку вартість необоротних активів на суму проведеної реконструкції; в подальшому не допускати фактів порушень вимог «Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ»;

- 2.11 в подальшому дотримуватися вимог законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- 2.12 розглянути питання щодо розірвання договору про закупівлю робіт по будівництву комплексу будівель ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» за кошти державного бюджету, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог законодавства;

- 2.13 привести у відповідність до вимог Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. №611 облік скетч-карток на бензин; в подальшому дотримуватись вимог нормативних документів, що регламентують облік інших грошових коштів.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. №2939-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі за текстом Закон), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п.1, 7 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі за текстом Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, обєднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

На підставі пп.4 п.4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пп.15, 18, 21 п.6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням передбачено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями ст.10 Закону, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Так, зокрема, п.7, 10, 13 ч.1 ст.10 Закону передбачено права предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обовязковими для виконання службовими особами обєктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право предявляти обовязкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу зазначених норм встановлено, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Водночас стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом зобовязання виконання вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак орган державного фінансового контролю наділений правом заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обовязкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

На підставі п.8 ч.1 ст.3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.3 КАС України адміністративний позов звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення субєкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує права чи обовязки для позивача та, як наслідок, порушує його права, свободи чи інтереси.

Пункти 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Разом з тим, збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, при цьому правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не під час розгляду адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною у постановах від 15 квітня 2014 року (справа №21-40а14), від 13 травня 2014 року (справа №21-89а14), яка є обовязковою в силу ч.1 ст.2442 КАС України.

Суд враховує, що пунктом 2.12 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 позивача зобовязано розглянути питання щодо розірвання договору про закупівлю робіт по будівництву комплексу будівель ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» за кошти державного бюджету, укладеного за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог законодавства.

Водночас, з огляду на пп.18 п.6 Порядку Держфінінспекція України має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, за умови не виконання позивачем п.2.12 оскаржуваного листа-вимоги, недійсність договору про закупівлю робіт по будівництву комплексу будівель ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» за кошти державного бюджету підлягає встановленню судом за позовом органу державного фінансового контролю, а не шляхом оскарження відповідного пункту листа-вимоги.

Також суд зазначає, що пункти 2.1, 2.2, 2.4, 2.11 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 вказують на необхідність дотримання підконтрольною установою в подальшій роботі вимог нормативно-правових актів.

Оскільки дотримання вимог чинного законодавства є обовязком кожної фізичної та юридичної особи, а тому вказівка на необхідність дотримання такого обовязку жодним чином не порушує права позивача.

Встановлення судом відсутності порушеного права позивача чи невідповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

За таких обставин позовна вимога в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.11, 2.12 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги в частині визнання нечинним та скасування пункту 2.9 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 суд зазначає наступне.

За договорами постачання №1487 від 19.02.2013 р., №1803 від 20.12.2013 р., укладеними між ТОВ ВТФ «Авіас» (Постачальник) та ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» (Покупець), Постачальник зобовязався передати покупцю у власність бензин А-76 (80), А-92, А-95, А-95 Євро, дизельне пальне, газ у кількості згідно накладних на товар, а покупець зобовязався сплатити і прийняти товар (а.с.194, 195, Т.1, а.с.28, 29, Т.4).

Відповідно до п.4.2 Договорів покупець зобовязаний сплатити вартість товару протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання накладних на товар.

Також за договором про закупівлю товарів за державні кошти №193-1 від 06.08.2013 р., укладеним між ТОВ ВТФ «Авіас» (Учасник) та ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» (Замовник), Учасник зобовязався передати Замовнику у власність бензин А-92 у кількості 22 000 л. на суму 231 000,00 грн., у тому числі ПДВ 38 500,00 грн., а Замовник зобовязався сплатити і прийняти товар (а.с.3-4, Т.2, а.с.26-27, Т.4, а.с.57-58, Т,5).

Згідно з п.4.2 Договору Замовник зобовязується повністю оплатити вартість (ціну) переданої у його власність (поставленої) партії товару протягом 1 банківського дня з моменту підписання сторонами накладної (видаткової накладної) на переданий у власність (поставлений) товар, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Учасника.

Так, за договором №1487 від 19.02.2013 р. позивачем придбано 8 900 л. бензину А-92 на суму 93 005,00 грн, при цьому постачання та оплата товару здійснені у березні 2013 р., взаємні заборгованості відсутні (а.с.222, Т.2).

За договором №193-1 від 06.08.2013 р. ТОВ ВТФ «Авіас» поставлено бензин А-92 у кількості 22 000 л. на суму 229 050 грн. з ПДВ (а.с.20, Т.2).

Ревізією встановлено, що за даними меморіального ордеру №6 «Накопичувальна відомість за рахунками з іноземними кредиторами» в період з серпня по листопад 2013 року позивачем оплачено кошти в сумі 169 050,00 грн, а також відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ ВТФ «Авіас» станом на 01.01.2014 р. в сумі 60 000,00 грн. (а.с.223-229, 230-240, Т.2).

За договором №1803 від 20.12.2013 р. позивачем отримано 7 485 л. бензину А-92 на суму 75 972,75 грн. з ПДВ, натомість за даними меморіального ордеру №6 «Накопичувальна відомість за рахунками з іноземними кредиторами» у грудні 2013 року ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» оплачено кошти в сумі 169 050,00 грн, а також відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ ВТФ «Авіас» станом на 01.01.2014 р. в сумі 60 000,00 грн. (а.с.19, 223-229, Т.2)

Ревізією встановлено, що протягом квітня червня 2014 року позивачем оплачено кредиторську заборгованість в сумі 60 000,00 грн. та станом на 01.07.2014 року відображено суму кредиторської заборгованості перед ТОВ ВТФ «Авіас» у сумі 60 000,00 грн. (а.с.1-6, Т.3).

Зустрічною звіркою ТОВ ВТФ «Авіас» встановлено, що станом на 01.01.2014 р. за даними бухгалтерського обліку Товариства рахується кредиторська заборгованість перед ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» у сумі 5,75 грн., а станом на 01.07.2014 р. у сумі 8,25 грн., у підтверджується довідкою від 18.09.2014 р. №07-19/49-з (а.с.221, Т.2, а.с.226, 227, 228-232, 233-250, Т.3, а.с.1-18, Т.4).

Висновки зустрічної звірки узгоджуються з результатами інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів (а.с.23-25, 30-36, Т.4).

Таким чином, ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» завищено в обліку та звітності форм №1 «Баланс» за 2013 рік та І півріччя 2014 року суму кредиторської заборгованості станом 01.01.2014 р. на 120 005,25 грн., станом на 01.07.2014 р. на 60 014,00 грн. та фактичних залишків матеріальних цінностей (бензину).

Зазначені обставини представник позивача не заперечував, проте наголошував на недосконалості законодавства з питання проведення процедури здійснення платежів бюджетними установами та організаціями, оскільки для реєстрації фінансових зобовязань ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» повинна надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області накладну на отримання бензину, за якою його кількісний склад відповідав договору про закупівлю товарів за державні кошти.

Так, позивачем подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області Реєстр бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 16.08.2013 р. №108 (а.с.61, Т.5) та Реєстр бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 23.08.2013 р. №152 (а.с.60, Т.5), які 22 та 23 серпня 2013 року зареєстровані і взяті на облік.

Представник позивача вказував на те, що разом з Реєстрами до ГУДКУ у Кіровоградській області було надано первинні документи, у тому числі і накладну від 23.08.2013 р. №2403233 (а.с.59, Т.5), яка виписана ТОВ ВТФ «Авіас» виключно для реєстрації бюджетних фінансових зобовязань.

У відповідності до п.2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобовязання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання.

За умови взяття бюджетного зобовязання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівель, подає до органу Казначейства додатково, крім документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель.

Згідно з п.2.4 зазначеного Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобовязання, якщо інше не передбачено бюджетним зобовязанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобовязань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання та бюджетного фінансового зобовязання.

Відповідно до змісту Методичних рекомендацій щодо переліку документів для реєстрації бюджетних зобовязань, бюджетних фінансових зобовязань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 р. №68 для реєстрації бюджетних зобовязань за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали. обладнання та інвентар» подається, зокрема, накладна.

Суд зауважує, що видаткова накладна є первинним документом. який підтверджує факт приймання-передачі товарів та перехід права власності на них.

Таким чином, під час закупівлі товарів за державні кошти передача товарів повинна передувати реєстрації бюджетного зобовязання та проведенню платежів.

Викладене узгоджується зі змістом договорів позивача з ТОВ ВТФ «Авіас» у яких передбачено, що оплаті товару передує видача накладної.

Відтак посилання представника позивача в обґрунтування протиправності п.2.0 оскаржуваного листа-вимоги на недоліки чинного законодавства є безпідставним.

Водночас, у відповідності до ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині визнання нечинним та скасування пункту 2.9 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги в частині визнання нечинним та скасування пункту 2.10 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 суд зазначає наступне.

За договором №178 від 04.07.2013 р. (а.с.12-13, Т.3, а.с.52-53, Т.4) ПП ОСОБА_1 у липні 2013 року виконав для ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» роботи з улаштування систем вентиляції підвальних приміщень ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» на суму 60 623,86 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 17.07.2013 р. (а.с.55-58, Т.4).

Ревізією встановлено, що позивачем не віднесено вартість зазначених робіт на збільшення основних засобів, що на думку відповідача, призвело до заниження вартості активів на суму 60,62 тис. грн. (а.с.42-43, Т.1).

У відповідності до п.1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. №333 капітальні видатки це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на будівництво (придбання), ремонт, модернізацію, реконструкцію та реставрацію (у тому числі житла (приміщень), інших обєктів), на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, повязаних з пошкодженням основного капіталу; поточні видатки це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям).

На підставі п.1.8 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. №611, чинного на час виникнення спірних правовідносин, витрати на поточний та капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не повязаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвело до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Відповідно до п.14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 (далі за текстом П(С)БО 7) первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, повязаних з поліпшенням обєкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання обєкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у звязку з частковою ліквідацією обєкта основних засобів. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, повязаних з поліпшенням та ремонтом обєкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Згідно з п.15 П(С)БО 7 витрати, що здійснюються для підтримання обєкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

У відповідності до п.29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. №561 рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) обєкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання обєкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна обєкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового обєкта основних засобів і списанням заміненого обєкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Згідно з п.31, 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від обєкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, повязаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання обєкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим обєктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, повязаних з поліпшенням та ремонтом обєкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація обєкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Витрати, що здійснюються для підтримання обєкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Таким чином, для віднесення вартості робіт з ремонту основних засобів до збільшення первісної вартості необхідно встановити характер та ознаки проведених ремонтних робіт як такі, що спрямовані на підвищення технічно-економічних можливостей основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція).

Водночас, відповідачем не надано суду доказів того, що роботи виконані для позивача ПП ОСОБА_1 у липні 2013 році носили ознаки модернізації, модифікації, добудови чи реконструкції.

Відтак зазначені роботи не є поліпшенням основних засобів, а тому їх вартість не підлягає віднесенню на збільшення вартості необоротних активів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині визнання протиправним та скасування пункту 2.10 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 підлягає задоволенню.

Відносно позовної вимоги в частині визнання нечинним та скасування пункту 2.13 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 суд зазначає наступне.

Як встановлено ревізією та не заперечується позивачем, у перевіряємому періоді ДУ «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» облікувала у бухгалтерському обліку придбані скетч-картки на бензин по рахунку 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали» (а.с.56, Т.1). Разом з тим, відповідач вказує, що облік придбаних скетч-карток на бензин повинен здійснюватися по рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті».

У відповідності до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, що є додатком №1 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. №611, на субрахунку 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали» обліковуються всі види палива, пального і мастильних матеріалів, що знаходяться на складах або в коморах (дрова, вугілля, торф, бензин, гас, мазут, автол тощо), а також безпосередньо у матеріально відповідальних осіб.

Натомість на рахунку 33 «Інші кошти» ведеться узагальнення інформації про наявність і рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі установи (поштових марок, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування та в інших грошових документах тощо), та про кошти в дорозі.

При цьому рахунок 33 «Інші кошти» має такі субрахунки: 331 «Грошові документи в національній валюті»; 332 «Грошові документи в іноземній валюті»; 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»; 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

Таким чином, облік придбаних скетч-карткок на бензин повинен здійснюватися позивачем саме по субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті», а тому позовна вимога в частині визнання нечинним та скасування пункту 2.13 листа-вимоги «Про усунення порушень, виявлених ревізією» від 30.10.2014 р. №11-07-14-14/6732 задоволенню не підлягає.

Окрім того, судом встановлено, що розпорядженням про зупинення операцій з бюджетними коштами від 30.10.2014 р. №117 позивачу зупинено операції з бюджетними коштами на строк до 28 листопада 2014 року (а.с.19, Т.1).

Відповідно до змісту п.2 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України до учасників бюджетного процесу може застосовуватися зупинення операцій з бюджетними коштами за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 3, 10, 11, 14 29, 32 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1, 2 ст.120 Бюджетного кодексу України зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.

Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.

На підставі ч.1, 3 ст.124 Бюджетного кодексу України рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

У разі визнання судом рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства повністю чи частково незаконним особі, щодо якої воно було винесено, поновлюються обмежені таким рішенням права.

Згідно з абз.3 п.8 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 р. №21 підставою для відновлення операцій на рахунках розпорядників та/або одержувачів є закінчення строку, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій або встановленого частиною другою статті 120 Бюджетного кодексу України.

Із аналізу зазначених норм судом встановлено, що наслідком визнання незаконним розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами є поновлення обмежень, які встановлені таким розпорядженням.

Судом встановлено, що з 29.11.2014 року дія оскаржуваного розпорядження припинена, операції з бюджетними коштами підлягали відновленню, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, Державній установі «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія» підлягає присудженню з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5,22 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2.10 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 30 жовтня 2014 року №11-07-14-14/6732.

3. У задоволенні інших позовних відмовити.

Присудити Державній установі «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія», код ЄДРПОУ 38436088 (25019, м. Кіровоград, вул. Художника Ярошенка, 1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 5,22 грн. (пять грн. 22 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуОСОБА_2

< Суддя >