Ухвала суду № 45738667, 26.01.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду від 10 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Володимирецького відділення ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимирецького районного суду від 10 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Володимирецького відділення ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 3416 грн.

У поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована у Володимирецькому відділенні ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з лімітом відповідальності у 50 000 грн.

Доводив, що ця сума повністю покриває завдані автомобілю ОСОБА_3 збитки в розмірі 15250 грн., а тому у суду не було підстав відповідно до ст. 1194 ЦК України стягувати з нього різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Зазначив, що позов був заявлений до двох відповідачів, однак в резолютивній частині зазначено про стягнення коштів лише з нього, що є порушенням норм процесуального права.

Просив рішення Володимирецького районного суду від 10 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» ОСОБА_2 пояснив, що страхове відшкодування ОСОБА_3 виплачене відповідно до визначеного розміру за мінусом відсотку зносу. Просив відхилити апеляційну скаргу.

ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак до суду не зявився і причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3416 грн. різниці між реальною вартістю відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ та страховим

____________________

Справа №556/2258/14-ц Головуючий в суді І інст. ОСОБА_4

Провадження № 22-ц /787/185/2015р. Суддя-доповідач ОСОБА_5

відшкодуванням виплаченим страховою компанією відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 визнаний винним в ДТП, внаслідок якої авто позивача ОСОБА_3 отримало механічні пошкодження та йому було спричинено шкоду в розмірі 15250 грн., які повністю не покриті виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 11834 грн..

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність учасників ДТП позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була застрахована (а.с.36,51).

Апелянт не погоджується з рішенням суду щодо стягнення з нього різниці між страховим відшкодуванням та реальною вартістю відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, однак така позиція відповідача не ґрунтується на нормах закону.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сторони не заперечують тієї обставини, що ДТП з участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та керованих ними транспортних засобів 20 квітня 2014 року о 16 год.10 хв., на автодорозі Київ Ковель, 342 км+200 м страховою компанією відповідача, тобто страховиком, визнано страховим випадком за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 34 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначення розміру збитків покладається на страховика і здійснюється за його рахунок.

Відповідно до висновку експерта № 11757-1499 від 29 квітня 2014 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, страховиком визначена в розмірі 13088,88 грн. (а.с.37-39), а згідно страхового акту від 12 листопада 2014 року, страхове відшкодування страховиком визначено з врахуванням відсотків зносу автомобіля в розмірі 11834,23 грн.(а.с.59).

Цю суму відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» того ж дня перерахувала ОСОБА_3

Відповідно до ст.1192 ЦК України відшкодовуються реальні збитки, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У такому випадку відшкодуванню підлягає не сума матеріального збитку, яка визначена страховим актом від 12 листопада 2014 року, а сума матеріального збитку, яка була реально витрачена на ремонт автомобіля 15250 грн. згідно накладної від 10 травня 2014 року. (а.с.11).

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин, оскільки рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володимирецького районного суду від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: