Постанова № 45734731, 26.06.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/14695/14-а

№ пр. 2-а/521/97/15

25 червня 2015 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Борисової Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради № 776 від 21 березня 2013 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день скоєння правопорушення становить 1700 грн., та зобовязати Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції скасувати арешт на автомобіль НОМЕР_1 з наступних підстав.

15 липня 2014 року ОСОБА_1 стало відомо, що Другим Малиновським ВДВС ОМУЮ накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2. 15 липня 2014 року позивач звернулась із заявою до Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ щоб зясувати, на якій підставі накладено арешт, в результаті чого позивачу стало відомо, що стосовно неї 21.03.2013 року було винесено постанову ВК ОМР № 776 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн. Зданою постановою ОСОБА_1 не згодна в звязку із тим, що нею не було здійснено ніяких адміністративних правопорушень.

В ході судового розгляду справи відповідача було замінено належним відповідачем Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив скасувати постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради № 776 від 21 березня 2014 року. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 не була присутня при розгляді справи про притягнення неї до адміністративної відповідальності, однак, позивач була викликана до адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради напередодні, де посадовою особою вказаної установи у неї було перевірено паспорт та зроблено ксерокопію з нього. Крім того, позивачу поставили питання, чи здійснює вона підприємницьку діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 3, на що ОСОБА_1 повідомила про те, що вона займається домашнім господарством і взагалі ніде не працює. В останнє судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачі в судове засідання не зявились, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про причини неприбуття до суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 23 березня 2013 року Адміністративною комісією виконавчого комітету Одеської міської ради винесено Постанову № 776 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмір 1700 грн. відносно ОСОБА_1.

В даній постанові зазначено, що 26.02.2013 року о 14:30 годині за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 3 встановлено факт порушення, а саме: складування будівельних матеріалів на території загального користування, що є порушенням п. 9.1. «Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції», затверджених Рішенням ОМР № 1631-VІ від 23.12.2011 року. При розгляді матеріалів справи встановлені ознаки правопорушення, передбачені ст. 152 КУпАП, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП притягується особа, дії якої виражаються в порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Основною і обовязковою ознакою обєктивної сторони складу адміністративного правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Необхідною ознакою субєктивної сторони складу адміністративного правопорушення є вина у формі умислу або необережності.

Відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 своїми винними діями порушила державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою території м. Одеса.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що Адміністративана комісія ВК ОМР помилково притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП, а постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повинна бути скасована.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про скасування постанови Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.06.2013 року суд вважає, що ці вимоги позивача є обґрунтованими в звязку із наступними обставинами.

20 травня 2013 року Головним державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 на підставі постанови № 776 від 21.03.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн.

В межах виконавчого провадження 25 червня 2013 року Головним державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме транспортний засіб автомобіль НОМЕР_3 та заборонено здійснювати відчуження зазначеного автомобіля.

Крім того, 25 червня 2013 року Головним державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про розшук транспортного засобу якою оголошено розшук транспортного засобу автомобіля НОМЕР_3.

В звязку з тим, що майно боржника ОСОБА_1 не виявлено протягом року, державним виконавцем 27.06.2014 року була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачається обовязок державного виконавця у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документу до суду або іншого органу, який його видав зняти арешт, накладений на майно боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що виконавчий документ був повернутий на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», що не передбачає зняття арешту, накладеного на майно боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, суд вважає, що для повного захисту прав позивача необхідно також скасувати постанову про розшук транспортного засобу, який належить на праві власності ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 5, 11, 71, 128, 161-163, 171-2 КАС України, ст. ст. 9-11, 152, 247, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії Виконавчого комітету Одеської міської ради № 776 від 21.03.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 № В-6/723 від 25 червня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, а саме транспортний засіб автомобіль НОМЕР_3.

Скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 25 червня 2013 року про розшук транспортного засобу автомобіля НОМЕР_3.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Ю.В. Тополева