Рішення № 45729459, 22.06.2015, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/203/14-ц

Номер провадження по справі 2/387/167/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

Головуючого судді Майстера І. П.

при секретарі Діордієвій Т. І.

представника позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХ до Державного підприємства Оникіївське лісове господарство та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в якому зазначив, що 20.10.2012 ОСОБА_2, перебуваючи в трудових відносинах ДП "Оникіївське лісове господарство", керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить останньому, в селі Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області по вулиці Чкалова допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить ТОВ "АГРОТЕХ". Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Однак відшкодувати заподіяну шкоду в добровільному порядку відповідачі не бажають, що спонукало ТОВ "АГРОТЕХ" захищати свої права в судовому порядку. Представник позивача уточнив заявлені вимоги та в рахунок відшкодування заподіяної ТОВ «АГРОТЕХ» матеріальної шкоди просив стягнути з ДП «Оникіївське лісове господарство» кошти в сумі 150000 гривень, а також упущеної вигоди в сумі 21600 гривень. З ОСОБА_2 просив стягнути кошти в сумі 8764 гривні 86 копійок. При обґрунтуванні своїх доводів послався на обставини та докази, які зазначені у позовній заяві.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" у розмірі 149483 гривні 04 копійки. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23.10.2014 рішення Добровеличківського суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.04.2015 касаційну скаргу Державного підприємства Оникіївське лісове господарство задоволено частково. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2014 року скасовано. Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначена справа 05.05.2015 року надійшла до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти заявлених вимог не заперечував. Пояснив, що дійсно в жовтні 2012 року він перебував у трудових відносинах з ДП «Оникіївське лісове господарство», де працював на посаді водія автомобіля НОМЕР_3. Також зазначив, що він 20.10.2012, за особистим проханням помічника лісничого ДП «Оникіївське лісове господарство» ОСОБА_4 їхали до лісу для підрахунку порізаних дерев на території Тишківського лісництва. У зв'язку з тим, що постійно мав при собі ключі від автомобіля НОМЕР_1, а реєстраційний документ на право керування транспортним засобом знаходився в автомобілі, ОСОБА_2 вирішив виконати прохання ОСОБА_4. Під час виїзду автомобіля, ОСОБА_2 будь-яких перешкод не було, ніхто з сторожів або інших працівників до нього не підходили, шляховий лист не виписувався. Ворота на територію ДП «Оникіївське лісове господарство» не були замкнені на ключ. Зі слів ОСОБА_2, ворота на територію ДП «Оникіївське лісове господарство» часто були не замкнені, що в цілому давало можливість вільно та безперешкодно виїхати та заїхати з/на територію лісового господарства службовим автомобілем. Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що прямої заборони у директора ДП "Оникієвське лісове господарство" щодо особистого використання автомобіля НОМЕР_4 не було і він часто виїзжав з ДП «Оникіївське лісове господарство» як в особистих цілях, так і з особистих питань директора та працівників ДП "Оникієвське лісове господарство" без шляхових листів. Водночас ОСОБА_2 повідомив, що у службових питаннях він виїзжав на автомобілі виключно за наявності шляхового листа.

Представник відповідача ДП «Оникіївське лісове господарство» заявлених позовних вимог не визнала повністю, мотивуючи тим, що належним відповідачем по справі відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України є саме ОСОБА_2, який на момент дорожньо-транспортної пригоди керував належним ДП «Оникіївське лісове господарство» автомобілем на законних підставах ( маючи при собі всі документи на право керування транспортним засобом ). У звязку із зазначеними обставинами вважає, що посилання сторони позивача на ст. 1187 ЦК України є безпідставним. Також вважає безпідставним посилання сторони позивача на ст. 1172 ЦК України, оскільки ДТП сталося у вихідний день, коли ОСОБА_2 використовував транспортний засіб підприємства у власних цілях без дозволу та відома директора. Водночас представник відповідача пояснила, що виїзд службового автомобіля здійснюється виключно на підставі шляхового листа. У вихідний день 20.10.2012 автомобіль НОМЕР_4 не використовувався, що підтверджується відсутністю відповідного шляхового листа та наказу про вихід водія на роботу у вихідний день, а також актом проведеного службового розслідування від 23.10.2012. Крім того, помічник лісничого ДП «Оникіївське лісове господарство» ОСОБА_4 не є повноважною особою, яка може давати вказівки щодо використання службового транспортного засобу на підприємстві. Тому вважає, що позивачем визначено частки відшкодування заподіяної шкоди без врахування обставин, що мають істотне значення, а тому матеріальні збитки необхідно стягнути лише з ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 20.10.2012 о 21 годині 30 хвилин у вихідний день у суботу, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем НОМЕР_5 по вулиці Чкалова, що в селі Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, порушив п.13.1 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_6, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене підтверджується поясненнями ОСОБА_2, показаннями свідка ОСОБА_5А.( працівника ДАІ, який був присутнім на місці ДТП та оформляв відповідну документацію) та постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2012 року у справі за № 1105/2176/12 (а.с.7).

Також суд враховує пояснення ОСОБА_2 та факт відсутності доказів наявності прямої заборони зі сторони директора ДП "Оникієвське лісове господарство" або інших відповідальних осіб щодо особистого використання автомобіля НОМЕР_4. В судовому засіданні представником відповідача не доводився та не заперечувався факт частого використання ОСОБА_2 службового автомобіля без шляхових листів як в особистих цілях, так і в особистих питаннях директора та працівників ДП "Оникієвське лісове господарство". Водночас суд приймає до уваги пояснення відповідача ОСОБА_2 та пояснення представника ДП "Оникієвське лісове господарство" які повідомили, що службові автомобілі у службових питаннях виїзжають виключно за наявності шляхового листа. Зазначені доводи відповідають п. 2.1 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, якою передбачалося, що перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3. Дорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. Суд зазначає, що видача подорожнього листа реєструється у диспетчерському журналі. Актом комісії ДП "Оникієвське лісове господарство" від 23 жовтня 2012 року щодо розслідування причин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20 жовтня 2012 року на вулиці Чкалова в с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_2 20 жовтня 2013 року подорожні листи не видавались, а також ОСОБА_2 самовільно заволодів автомобілем НОМЕР_5 і спричинив ДТП (т.2, а.с.167) .

На момент ДТП, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДП «Оникіївське лісове господарство », де працював на посаді водія, що підтверджується наказом ДП «Оникіївське лісове господарство » про прийняття на роботу від 10 жовтня 2012 року№ 29-к та звітом форми №1-ДФ Малиновської МДПІ за 4 квартал 2012 року. Згідно наказу від 10 січня 2013 № 4-к, ОСОБА_2 звільнено з роботи за угодою сторін.

Судом з'ясовано, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО731498 автомобіль НОМЕР_7 зареєстрований на ДП "Оникієвське лісове господарство"( т.2, а.с. 157).

З довідки начальника ВРЕР ДАІ з обслуговування Новоархангельського, Добровеличківського, Новоукраїнського районів УМВС України в Кіровоградській області № 543 від 29.05.2013 року, встановлено, що станом на 20.10.2012 року автомобіль «ВАЗ2121», державний номерний знак НОМЕР_8 зареєстровано на Державне підприємство «Оникіївське лісове господарство» (т.1, а.с. 9 ).

Суд зазначає, що доказів, які б свідчили про те, що на Державному підприємстві «Оникіївське лісове господарство» було забезпечено належний облік та контроль за перебуванням транспортних засобів поза межами робочого часу за межами території, контроль за їх використанням, у т.ч. і щодо автомобіля НОМЕР_9, не надано. Представник Державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» пояснила, що контроль за використанням транспортних засобів здійснюється самими водіями, у зв'язку з тим, що не передбачена відповідна штатна посада. Інших наказів про закріплення таких обов'язків за конкретними працівниками підприємства, наказів про суворий режим використання транспортних засобів працівниками, які виконують роботу на Підприємстві не видавалось. Попередження працівникові про обов'язок повернути транспортний засіб на підприємство у визначений термін не застосовувалось. Водночас суд приймає пояснення ОСОБА_2, який пояснив що 20.10.2012 він, за особистим проханням помічника лісничого ДП «Оникіївське лісове господарство» ОСОБА_4, разом з останнім їхали до лісу в його особистих цілях. ОСОБА_2 постійно мав при собі ключі від автомобіля НОМЕР_1, а реєстраційний документ на право керування транспортним засобом знаходився в автомобілі. ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_4 виїхав автомобілем безперешкодно, навіть без наявності ключів від брами , будь-яких перешкод не було, ніхто з сторожів або інших працівників до нього не підходили, шляховий лист не виписувався. Ворота на територію ДП «Оникіївське лісове господарство» не були замкнені на ключ. Зі слів ОСОБА_2, ворота на територію ДП «Оникіївське лісове господарство» часто були не замкнені, що в цілому давало можливість вільно та безперешкодно виїхати та заїхати з/на територію лісового господарства службовим автомобілем. Крім того, суд враховує пояснення ОСОБА_2 про те, що прямої заборони у директора ДП "Оникієвське лісове господарство" щодо особистого використання автомобіля НОМЕР_4 не було і він часто виїзжав з ДП «Оникіївське лісове господарство» як в особистих цілях, так і з особистих питань директора та працівників ДП "Оникієвське лісове господарство" без шляхових листів. Водночас ОСОБА_2 повідомив, що у службових питаннях він виїзжав на автомобілі виключно за наявності шляхового листа.

Свідок ОСОБА_5 надав показання, що дійсно ОСОБА_2 під час ДТП перебував в автомобілі з ОСОБА_4.

Відповідно до розділу V правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП "Оникіївське лісове господарство" нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень; робочий час працівників починається щоденно о 8:00 годині та закінчується щодня, крім п'ятниці, о 17:00 годині; в п'ятницю робочий час закінчується о 15:45; надурочна робота та робота у у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається; залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом керівника. Згідно розпорядку робочого дня субота-неділя - вихідні дні (а.с. 115).

Судом з'ясовано, що згідно журналу реєстрації наказів з основної діяльності 01-04 ДП "Оникіївське лісове господарство" наказ про залучення ОСОБА_2 до роботи у вихідний день 20.10.2012 (субота) - не видавався. Крім того, за наслідками ДТП, ДП " Оникіївське лісове господарство" проведено розслідування причин ДТП, за наслідками якого складено акт від 23 жовтня 2012 року, згідно якого комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_2 самовільно заволодів автомобілем НОМЕР_4 і спричинив ДТП. Підставою такого висновку слугувало те, що наказ або розпорядження щодо залучення ОСОБА_2 до роботи у вихідний день - 20 жовтня 2012 року не видавався, станом на 20 жовтня 2013 року подорожні листи ОСОБА_2. В. не видавались. На підставі даного акту ОСОБА_2 оголошено догану згідно наказу від 23 жовтня 2012 року № 64. Даний наказ внесений до журналу обліку доган та заохочень працівників Оникіївського лісгоспу, що підтверджується витягом із журналу.

Крім того, судом з'ясовано, що у ОСОБА_2 відповідно ч. 9 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" 20.10.2012 було наявне право та можливість керування транспортним засобом "ВАЗ 2121" д/н НОМЕР_8, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО731498, та ключі від автомобіля, що не заперечувалось представником відповідача ДП "Оникіївське лісове господарство" та підтверджувалося поясненнями ОСОБА_2.

Довідкою начальника ВДАІ Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області № 43 від 10.04.2014 підтверджено, що від ДП " Оникіївське лісове господарство" заяв про викрадення автомоблія " ВАЗ 2121" д/н НОМЕР_8 не надходило (т. 1, а.с 106). Також суду не надано доказів прямої заборони директора ДП "Оникіївське лісове господарство" чи іншими уповноваженими особами щодо особистого гаражування автомобіля ОСОБА_2 та використання ним транспортного засобу ВАЗ 2121" д/н НОМЕР_8 в особистих цілях.

З'ясовані судом обставини свідчать про те, що власник джерела підвищеної небезпеки Державне підприємство «Оникіївське лісове господарство» в особі його директора, не забезпечив належного контролю за використанням джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2, не вжив заходів для запобігання аварійності при використанні джерела підвищеної небезпеки. Зазначені обставини дозволили ОСОБА_2 20.10.2012 використовувати автомобіль поза межами робочого часу та у нетверезому стані, що як наслідок - призвело до ДТП, у результаті якого пошкоджено автомобіль НОМЕР_6.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 083783, виданого Новоукраїнським РЕВ УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_6 є ТОВ «АГРОТЕХ».

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 №14 визначено, що самовільне використання в особистих цілях технічних засобів (автомобілів, тракторів, тощо) належних підприємствам, установам організаціям, працівниками які перебувають у трудових відносинах не є виконанням службових обов'язків.

Враховуючи зазначене суд вважає, що експлуатація ОСОБА_2 транспортного засобу "ВАЗ 2121" д/н НОМЕР_8 у вихідний день для своїх особистих потреб стала можливою в результаті неналежного забезпечення ДП "Оникіївське лісове господарство" схоронності належного йому транспортного засобу.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 з послідуючими змінами, володілець джерела підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведене, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

Суд зазначає, що з врахуванням відсутності будь-яких перешкод з боку власника для неправомірного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 і його експлуатації поза межами трудових відносин, він несе відповідальність за заподіяну шкоду разом із ОСОБА_2 у рівних частках.

В судовому засіданні на пропозицію суду, відповідачами не надано доказів про те, що цивільно-правова відповідальність водія автомоблія " ВАЗ 2121" д/н НОМЕР_8 була застрахована на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Також не надано доказів про те, що після настання страхового випадку відповідачі виконали обовязок письмового надання страховику, з яким було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правовової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, що відповідно до п. 16 постанови ПВССУ № 4 від 01.03.2013 року є підставою для покладення обовязку відшкодування шкоди саме на власника транспортного засобу .

Відповідно до ч.1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода ).

З висновку судової автотоварознавчої експертизи № 48 від 20.08.2014 року, встановлено, що для відновлення цілісності пошкодженого транспортного засобу серед інших деталей підлягає заміні рама у зборі. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_6 станом на проведення експертизи і станом на 23.10.2012 року у випадку заміни рами прирівнюється до ринкової вартості автомобіля і визначається рівною 149483 гривні 04 копійки. Вартість відновлювального ремонту вказаного вище транспортного засобу з врахуванням вартості заміни рами становить 158764 гривні 86 копійок .

Відповідно до п.15 постанови ПВССУ № 4 від 01.03.2013 року, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження .

Зважаючи на ті обставини, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, суд вважає, що розмір шкоди слід визначати за ринковою вартістю вказаного транспортного засобу на момент його пошкодження, яка становить 149 483 гривні 04 копійки, а тому позовну вимогу до ДП «Оникіївське лісове господарство» про відшкодування заподіяної шкоди слід задовольнити саме на вказану вище суму.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування заподіяної матеріальної шкоди необхідно визначити з врахуванням ступеня вини кожного з осіб та визначити розмір на користь ТОВ "Агротех" по 50% з ДП «Оникіївське лісове господарство» та ОСОБА_2 виходячи із встановленого судом розміру заподіяної шкоди.

Позовну вимогу в частині стягнення з ДП «Оникіївське лісове господарство» на користь позивача упущеної вигоди в сумі 21600 гривень суд вважає необґрунтованою з таких підстав: Зазначена вимога обґрунтовується єдиним доказом, а саме договором оренди транспортного засобу від 08.10.2013 року, укладеним між ТОВ «АГРОТЕХ» (орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «СВІТАНОК» (орендар), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування на період з 01.11.2013 року по 01.11.2014 року автомобіль НОМЕР_6 . Орендна плата встановлена у розмірі 1 800 гривень на місяць .

При цьому судом звертається увага на ті обставини, що вказаний правочин був укладений вже після пошкодження транспортного засобу позивача. Крім того, передача обєкта оренди відповідно до п.3.1 зазначеного договору не відбулася .

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача слід пропорційно до задоволених вимог стягнути судові витрати в сумі 1 494 гривні 83 копійки.

На підставі ч.1,2 ст. 22, ч.4 ст.1187,1192 ЦК України, ПВС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6, «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 №14, ППВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 " Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Оникіївське лісове господарство» (Кіровоградська область, Маловисківський район, село Оникієве, код 00992208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ» ( Кіровоградська область, Добровеличківський район, село Тишківка, вулиця Калініна, 29, код 31715423 ) в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кошти в сумі 74 741 ( сімдесят чотири тисячі сімсот сорок одну ) гривню 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя : Кіровоградська область, Добровеличківський район, село Тишківка, вулиця Шевченка, 51, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ» ( Кіровоградська область, Добровеличківський район, село Тишківка, вулиця Калініна, 29, код 31715423 ) в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кошти в сумі 74 741 ( сімдесят чотири тисячі сімсот сорок одну ) гривню 52 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Стягнути з ДП « Оникіївське лісове господарство» на користь ТОВ «АГРОТЕХ» судові витрати в сумі 747 ( сімсот сорок сім ) гривень 41 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «АГРОТЕХ» судові витрати в сумі 747 ( сімсот сорок сім ) гривень 41 копійка.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6