Ухвала суду № 45726463, 23.06.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13972/14-ц

Провадження № 2/344/2258/15

У Х В А Л А

23 червня 2015 р. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Гупан Х.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання позивача про закриття провадження в справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

до Івано-Франківського міського суду звернулось ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача подав суду заяву про закриття провадження в справ з тієї підстави, що позов із проханням про звернення стягнення на предмет іпотеки було розглянуто в справі №2-1320/2010 р. рішенням від 26/11/2010 р. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10/03/2011 р. скасовано рішення від 26/11/2010 р. в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з тієї підстави, що одночасно із стягненням грошових коштів було звернуто стягнення на предмет іпотеки. Тому представник відповідача просив закрити провадження в даній справі у зв`язку з тим,що спір між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих же підстав вже було вирішено судом.

Судом встановлено наступні обставини.

26/01/2015 р. ухвалою Івано-Франківського міського суду закрито провадження в цій справі за аналогічною по змісту заявою представника відповідача.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від18/02/2015 р. скасовано ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26/01/2015 р. в цій справі з тих підстав, що рішення Івано-Франківського міського суду від 26/10/2010 р. було скасовано рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10/03/2011 р. у зв`язку з виходом місцевого суду за межі позову, оскільки позивачем не було заявлено позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ухвали Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 26/10/2011 р. установлено, що банк звертаючись до суду та уточнюючи свої позовні вимоги, просив суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість, яка виникла за кредитними договорами та судові витрати у справі. Вимоги щодо стягнення суми заборгованості шляхом звернення цього стягнення на предмет іпотеки банком не заявлялись.

Таким чином правових підстав для закриття провадження з підстав існування судового рішення, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав перед судом не доведено, а дане клопотання повторно заявлено з тих самих підстав і за тим самим проханням, яке вже було задоволено місцевим судом і з цих підстав вже було скасовано апеляційним судом у зв`язку з його незаконністю.

В справі ЄСПЛ "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

В Справі "Воловік проти України" (Заява N 15123/03) вказано, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням (Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі (Podbielski and PPU Polpure v. Poland), згадане вище, п. 63). Одним із таких обмежень є право на повторне звернення до суду з тих самих правових підстав, з того ж предмету і між тими ж сторонами.

Відповідно до п. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, але суд не є засобом для сторін і не сприяє в їх зловживанні правами.

Відповідно до зазначеного та на підставі ст. 10 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в цій справі відмовити.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України дану ухвалу може бути оскаржено одночасно з поданням апеляційної скарги на рішення суду; ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Головуючий суддя С.О. Бородовський