Ухвала суду № 45722971, 16.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/989/15 Справа № 204/6155/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Тарабан Є.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Тарабана Є.О.

суддів: - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

за участю

секретаря судового засідання - Звягіної Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014040680001609 за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровськ від 17 березня 2015 року стосовно

ОСОБА_4, який народився 19 липня 1969 року в місті Дніпропетровськ, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що відповідно до ст. 89 КК України не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю

прокурора - Смирнова В.Р.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу на вирок Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровськ від 17 березня 2015 року, в якій не оспорюючи обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та правової кваліфікації дій обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання та вважати засудженим ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

В іншій частині вирок прокурор просить залишити без змін.

Вимоги своєї апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що оскаржуваний вирок підлягає зміні у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки з урахуванням положень ст. 691 КК України та розяснень, які містяться в п. 62 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року максимальне покарання за ч. 1 ст. 263 КК України не може перевищувати 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено йому покарання у вигляді пяти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Оскаржуваним вироком також вирішено долю речових доказів та стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 786 гр. 24 коп. судових витрат за проведення балістичної експертизи.

Згідно оскаржуваного вироку ОСОБА_4 визнаний винуватим в тому, що він 12 червня 2014 року, приблизно о 12 год. 30 год., знаходячись біля будинку № 104 по вул. Чичеріна у місті Дніпропетровськ, біля сміттєвого баку побачив предмет, схожий на пістолет, і, реалізуючи свій злочинний умисел на придбання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, що виник раптово, привласнив, тим самим придбав вищевказаний предмет, який є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом дульнозарядних (шомпольних) пістолетів з ґнотовим займанням метального заряду, придатною для проведення пострілів кулями діаметром до 5,5 мм способом роздільного заряджання, після чого став носити вказаний пістолет без передбаченого законом дозволу в невстановленому в ході досудового розслідування місці.

В той же день, 12 червня 2014 року, приблизно о 14 год. 30 год. на зупинці громадського транспорту, розташованої біля будинку № 79 по вул. Робочій у місті Дніпропетровськ, ОСОБА_4 був затриманий співробітниками міліції за розпивання спиртних напоїв у громадському місці. Під час особистого огляду ОСОБА_4 за поясом одягнених на ньому джинсових брюк працівники міліції виявили та вилучили вищевказану вогнепальну зброю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора Смирнова В.Р., який вимоги апеляційної скарги прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення за наявними в матеріалах кримінального провадження доказами в тій частині, в якій воно було оскаржено.

Оскільки висновки суду першої інстанції стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 263 КК України прокурором в апеляційній скарзі не оспорюються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України однією із підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Нормами п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України передбачено, що незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення.

Згідно норм ст. 691 КК України за наявності обставин, що помякшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 66 того ж Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини того ж Кодексу.

Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, також судом було встановлено обставину, що помякшує покарання щире каяття обвинуваченого, обставин, що обтяжують покарання судом першої інстанції встановлено не було. Викладене вище знайшло своє відображення у вироку суду першої інстанції.

За викладених обставин відповідно до норм ст. 691 КК України мав призначити покарання, яке не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за якою ОСОБА_4 визнано винуватим.

Санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років.

Таким чином відповідно до норм ст. 691 КК України покарання, яке може бути призначене обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, не може перевищувати 4 років 8 місяців.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, вказаної норми закону не врахував та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що відповідно до норм ч. 1 ст. 408 КПК України оскаржуваний вирок суду першої інстанції має бути змінений.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407-409, 413, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Вимоги апеляційної скарги прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити вирок Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровськ від 17 березня 2015 року в частині призначеного покарання змінити.

ОСОБА_4 вважати засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту проголошення.

Судді: