Рішення № 45717819, 15.06.2015, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/1009/15-ц

Номер провадження 2/162/175/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Хомича В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він з 01 листопада 2003 року працював на посаді монтажника в Містобудівельному загоні №60 відокремленому підрозділі ПАТ „Мостобуд. 27 лютого 2015 року наказом №08-к його звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату. Зазначив, що на день звільнення з роботи за підприємством утворилася заборгованість по заробітній платі, станом на 01.03.2015 року загальна сума заборгованості складає 19097,86 грн..

Також вказує, що несвоєчасною виплатою заробітної плати та затримкою розрахунку при звільненні відповідач грубо порушив його права та законні інтереси, гарантовані Конституцією України та законодавством про працю, чим завдав моральних страждань. З вини відповідача впродовж тривалого терміну позивач був позбавлений засобів для існування та задоволення щоденних потреб, був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, втратив нормальні життєві звязки, був змушений економити на продуктах харчування, на одязі, впродовж останніх двох років різко погіршилося здоровя, внаслідок чого потребував інтенсивного лікування, яке через відсутність необхідних коштів не міг оплатити. З врахуванням характеру і тривалості душевних страждань, вважає, що відповідач має відшкодувати йому завдану моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Мостобуд" в його користь невиплачену заробітну плату в сумі 19097,86 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати 6303 грн. та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не зявився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглядати справу без його участі у звязку з поганим станом здоровя.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Мостобуд ОСОБА_3 в судове засідання на розгляд справи також не зявилася, але подала до суду клопотання, згідно якого просить розглядати справу без її участі. Також з поданого до суду заперечення слідує, що з позовними вимогами позивача щодо моральної шкоди не погоджуються, оскільки вони є необґрунтованими, а тому просять відмовити у повному обсязі у їх задоволенні

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 01.11.2003р. працював на посаді монтажника в ПАТ "Мостобуд . 27.02.2015 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у звязку зі скороченням штату.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 ПАТ „Мостобуд не провело з позивачем розрахунку по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в сумі 19097,86 грн., всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України.

Як слідує зі змісту ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.25Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченоїст.117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 6303 грн.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку із неправомірними діями відповідача, які виразились у невиплаті заробітної плати позивачу, останньому було заподіяно моральних страждань, які суд оцінює в 350 грн..

Таким чином, оцінивши зібрані і досліджені докази по справі, суд прийшов до висновку, що слід стягнути з ПАТ „Мостобуд в користь ОСОБА_1 19097,86 грн. заборгованості по заробітній платі та підзвітних сумах, 6303 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати та 350 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити .

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з ПАТ „Мостобуд в дохід держави судовий збір в розмірі 497 гривень 60 коп..

Керуючись ст.ст.8,10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.115-117,237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства „Мостобуд (код ЄДРПОУ 01386326) в користь ОСОБА_1 19 097 (девятнадцять тисяч девяносто сім) гривень 86 копійок. заборгованості по заробітній платі та підзвітних сумах, 6303 гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати та 350 гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства „Мостобуд в дохід держави судовий збір в розмірі 497 (чотириста девяносто сім) гривень 60 коп..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: