Ухвала суду № 45712011, 24.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"24" червня 2015 р. Справа № 806/1417/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № НОМЕР_1 від 03 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 62024, 00 грн. основного платежу і 15506, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644, 30 грн. (р/р 31213206784002), отримувач коштів УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі посилається на те, що Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області не довела, що компанія "Delta Bloc International GmbH" не має права на отримання доходу і не є бенефіціарним власником роялті. Зазначив, що господарські операції з нерезидентом повинні оподатковуватися саме за правилами податкового законодавства Республіки Австрія на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно. Суд першої інстанції не звернув уваги на дані обставини та ухвалив незаконне рішення.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року виявлено порушення пункту 103.2 статті 103, пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, в результаті чого при виплаті нерезиденту "Delta Bloc International GmbH" (Австрія) ліцензійної винагороди за використання ноу-хау та торгової марки (роялті) в сумі 40000, 00 євро, що еквівалентно 413495, 00 грн., ТОВ "Обербетон-Інвест" не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів нерезидентів в сумі 62024, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 7313/06-25-22-01/35223245 від 14 листопада 2014 року (а.с. 9-74).

Перевіркою встановлено, що на протязі періоду, що перевірявся, Товариством виплачено роялті в сумі 40000, 00 євро, що еквівалентно 413495, 00 грн., на адресу компанії "Delta Bloc International GmbH" (Австрія). При виплаті роялті безпідставно використано пільгову ставку щодо сплати податку на прибуток з іноземних юридичних осіб.

На підставі вказаного акта контролюючим органом 03 грудня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (а.с. 7) про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 62024, 00 грн. основного платежу і 15506, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, доходи у вигляді роялті, сплачені резидентами України, є доходами нерезидента з джерелом їх походження з України.

Відповідно до пункту 160.1 статті 160 ПК України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 160 Податкового кодексу України.

У пункті 160.2 статті 160 ПК України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із пунктом 103.2 статті 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування визначено статтею 103 ПК України, зокрема, пунктом 103.3 передбачено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Пунктом 103.4 зазначеної статті ПК України передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі-довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті ПК України доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 103.10 статті. 103 ПК України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Пунктом 3.2 статті 3 ПК України встановлено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно від 16 жовтня 1997 року, ратифікованої Україною 17 березня 1999 року, роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню у цій другій Державі.

Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 4 цієї статті (за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду).

Із змісту наведених правових норм слідує, що для звільнення податкового агента від оподаткування роялті в Україні необхідне дотримання двох умов: 1) наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України; 2) підтвердження того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.

"Фактичний отримувач доходу" не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "уникнення від сплати податків" і з урахуванням таких основних принципів як то "запобігання зловживання положеннями договору".

Для визнання особи в якості фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і як слідує з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Встановлено, що 23 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" (Ліцензіат) та компанією "Delta Bloc Europa GmbH" (Австрія) (Ліцензіар) було укладено ліцензійний договір на використання ноу-хау та торгової марки (а.с. 76-87), за умовами якого Ліцензіар надає Ліцензіату право використання для ліцензійних продуктів, видів системи та права промислової власності. Ліцензія стосується результатів випробувань, технологічних знань та практичного ноу-хау, відповідно до обсягу ліцензійного пакету, а також можливих існуючих патентів, патентних заявок, зразків, закону про торгові знаки та інших законів ідентифікації.

Відповідно до договору зазначено, що компанія "Delta Bloc Europa GmbH" є власником ноу-хау системи бетонних бар'єрів, які тестуються, розробляються, продаються під торговою маркою Delta Bloc і надає ліцензіату регіонально обмежену ексклюзивну ліцензію на виробництво, використання та реалізацію ліцензійного продукту відповідно до умов цього Договору, без права передачі третій стороні.

У зв'язку зі зміною найменування Ліцензіара з "Delta Bloc Europa GmbH" на "DELTA BLOC International GmbH" сторони домовилися змінити старе найменування Ліцензіара на нове по всьому тексту Ліцензійного договору, про що підписано додаткову угоду від 11 жовтня 2010 року (а.с. 86).

На виконання умов вказаного договору позивач за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року сплатив компанії "DELTA BLOC International GmbH" роялті в сумі 40000, 00 євро, що еквівалентно 413495, 00 грн.

Відповідно до довідок № б/н від 02 травня 2012 року і № б/н від 13 березня 2013 року про місцезнаходження компанії "DELTA BLOC International GmbH", виданих управлінням ОСОБА_5 7, 4020 Лінц Австрійської Республіки, наданих в ході перевірки підтверджено, що вказана компанія на момент одержання доходів відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, є резидентом Австрійської Республіки (м. Лінц).

Відтак, позивач дотримався вимог податкового законодавства у частині підтвердження того, що компанія "DELTA BLOC International GmbH" є резидентом Республіки Австрія, з якою Урядом України укладено міжнародний договір.

Разом з цим, в ліцензійному договорі зазначено, що міжнародне право промислової власності на систему бетонних бар'єрів належить MABA Fertigteilindustrie GmbH.

Відповідно до контрактів, що існують з власником патенту компанією МАВА, компанія "DELTA BLOC International GmbH" уповноважена використовувати це право промислової власності, а також просувати цю систему на ринку та здійснювати її подальшу розробку.

Не надано податковому органу та суду і документів про підтвердження власності (свідоцтво, витяг з реєстру) на торговий знак компанії "Delta Bloc International GmbH" для використання згідно з ліцензійним договором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що компанія "DELTA BLOC International GmbH" (Австрія) не є особою, що має право на отримання доходів, та для Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні пунктів 103.2 та 103.3 статті 103 Податкового кодексу України, тому виплачене роялті у сумі 413495, 00 грн. повинне оподатковуватися саме в Україні за правилами Податкового кодексу України.

Відтак податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000562206 від 03 грудня 2014 року є прийнятим з дотриманням норм податкового законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" червня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" вул.Баранова,89,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,