Постанова № 45711499, 17.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 675/287/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Матвієць Я.С.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

17 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, третя особа - управління Державної казначейської служби в Ізяславському районі Хмельницької області, про стягнення безпідставно сплаченого судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області (УПФ України в Ізяславському районі), третя особа - управління Державної казначейської служби в Ізяславському районі Хмельницької області (УДКС в Ізяславському районі) про стягнення з Державного бюджету України в особі управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, перерахованого позивачкою до бюджету відповідно до квитанції А-БАНКу №2739.295.1 від 14 січня 2015 року в розмірі 1569,63 грн.

Відповідно до постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №8674 подала клопотання з проханням розглянути апеляційну скаргу без її участі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 14 січня 2015 року між позивачем - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельським Ю.П. та зареєстрований в реєстрі за №23.

Відповідно до вказаного договору позивачка придбала у ОСОБА_3 квартиру НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_1 за ціною 156963 грн.

Перед укладенням договору купівлі-продажу позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 1569,63 грн. згідно квитанції №2739.295.1 від 14 січня 2015 року.

В подальшому, позивач звернулась із заявою до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі про повернення суми сплаченого збору, з тих підстав, що житло нею було придбано вперше.

Проте, 24 лютого 2015 року управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі листом №1326/02 відмовило позивачу в повернені сплачених коштів.

Дана відмова стала підставою для звернення позивача до Ізяславського районного суду Хмельницької області з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка 14 січня 2015 року придбала житло вперше, а тому відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" повинна бути звільнена від сплати даного збору, а відтак дана сума підлягає стягненню з УПФ України в Ізяславському районі.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно із вимогами припису п. п.15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Так, пп. 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Так, суд першої інстанції вирішуючи даний спір по суті та задовольняючи позовні вимоги позивача, виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області є належним відповідачем у даній справі до якого може бути пред'явлено розглядувані позовні вимоги, а саме стягнення на користь позивачки 1569,63 грн. в рахунок зайво сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 50 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Як встановлено із матеріалів справи позивачем розглядуваний адміністративний позов пред'явлений до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, тобто до неналежного відповідача, оскільки позивач просить стягнути кошти, які сплачені нею до Державного бюджету, розпорядником яких в даному випадку є управління Державної казначейської служби в Ізяславському районі Хмельницької області, а тому управління Державної казначейської служби в Ізяславському районі Хмельницької області в якості третьої особи виключає можливість покладення рішенням суду на нього певних зобов'язань, в даному випадку відшкодування помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з державного бюджету.

Відповідно до ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно із ч.ч. 3 та 4 цієї ж статті, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що позивачем даний адміністративний позов пред'явлено до неналежного відповідача повинен був провести заміну цього відповідача на належного - управління Державної казначейської служби в Ізяславському районі Хмельницької області або залучити його як другого відповідача, однак в порушення норм процесуального права цього не зробив, а розглянув справу до неналежного відповідача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з аналізу положень ст. 52 КАС України випливає, що здійснювати заміну неналежного чи залучати як другого відповідача може виключно суд першої інстанції, оскільки це має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості здійснювати заміну неналежного відповідача чи залучати його як другого відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні адміністративного позову позивача пред'явленого до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області слід відмовити, у зв'язку з пред'явленням позову до неналежного відповідача.

Також, ч. 2 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що безпосередньою підставою для стягнення коштів чинним законодавством передбачено наявність винних або протиправних дій чи бездіяльності відповідача. В даному ж випадку позивачем така вимога до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області не ставилась.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи не взяв до уваги те, що в матеріалах справи відсутня копія квитанції А-БАНКу №2739.295.1 від 14 січня 2015 року про сплату позивачкою збору на обов'язкове пенсійне страхування в сумі 1569,63 грн.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що справа була розглянута неповноважним судом, оскільки п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа. Враховуючи зазначене і те, що відповідачами в даній справі є органи державної влади, а тому справа повинна була розглядатися Хмельницьким окружним адміністративним судом.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області задовольнити.

Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2015 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, третя особа - управління Державної казначейської служби в Ізяславському районі Хмельницької області, про стягнення безпідставно сплаченого судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.