Ухвала суду № 45711432, 17.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/27171/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

17 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та приватного акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Житомирпромспецбуд", про визнання дій про відмову в призначені пенсії на пільгових умовах протиправним, зобов'язання зарахувати до трудового стажу періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та призначити пенсію на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2014 року ОСОБА_5 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Житомирпромспецбуд", про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, роботу в період з 16.12.1981 по 20.04.1999 на посадах майстра та виконроба.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 16 лютого 2014 року позов задовольнив.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, відповідач, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 16.02.2015 та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Апеляційну скаргу подано також третьою особою - приватним акціонерним товариством "Житомирпромспецбуд". Зокрема, третя особа в апеляційній скарзі порушила питання про скасування постанови Хмельницького міськрайонного суду від 16.02.2015 та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, в межах статті 195 КАС України, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, на підставі наступного.

Судом з матеріалів справи встановлені наступні обставини.

У листопаді 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про оформлення пільгової пенсії.

Позивач зазначає, що його перебування у трудових відносинах з ССМУ "Житомирспецбуд" в подальшому змінено назву на ДП ССМУ "Житомирспецбуд" на дільниці №5, перенайменованої в структурний підрозділ "Спецбуд-5" м. Хмельницький, СБМУ "Житомирспецбуд" на посаді майстра та виконроба, в період з 16.12.1981 по 20.04.1999 підтверджено записами у трудовій книжці.

Проте, в оформленні пільгової пенсії позивачу відмовлено, мотивуючи це недостатністю даних про роботу на посаді майстра та виконроба та відсутність атестації робочого місця.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач має право на включення зазначеного періоду його роботи до пільгового стажу за Списком № 2. При цьому зазначено, що не проведення атестації робочих місць не позбавляє права позивача на призначення пільгової пенсії, з огляду на те, що факт зайнятості позивача на роботах зі шкідливими умовами праці підтверджувався записами в трудовій книжці, яка відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є основним документом, що свідчить про наявність трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з наступних міркувань.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право па пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до розділу XV пункту 1 При кінцевих та перехідних положень Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також варто зазначити, що пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків, що передбачено частиною 2 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки позивача БТ -І №2736552 (а.с. 4-5) та довідки приватного акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" №69 від 11 червня 2015 року про заробітну плату ОСОБА_5 за період роботи в СБМУ "Житомирспецбуд" з 24.03.1982 (наказ №17-к від 22.03.1982), позивач працював повний робочий день в СБМУ "Житомирспецбуд" у період з 16.12.1981 по 20.04.1999 на посаді майстра та виконроба.

Як випливає з довідки приватного акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" №70 від 11 червня 2015 року СБМУ "Житомирспецбуд" перенайменовано в Дочірнє підприємство СБМУ "Житомирспецбуд" ЗАТ "Фірма "Укрпромспецбуд" (наказ №4 від 12.01.1998). ДП СБМУ "Житомирпромспецбуд" ЗАТ "Фірма "Укрпромспецбуд" припинило свою діяльність шляхом приєднання до ЗАТ "Житомирпромспецбуд" (наказ №46 від 01.10.2005) ЗАТ "Житомирпромспецбуд" є правонаступником прав і зобов'язань ДП СБМУ "Житомирспецбуд". ЗАТ "Житомирпромспецбуд" перенайменовано в приватне акціонерне товариство "Житомирпромспецбуд", яке є правонаступником прав і зобов'язань ЗАТ "Житомирпромспецбуд" (наказ №1 від 31.12.2010).

Крім того, факт роботи позивача на виробництві із шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день підтверджується також показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Також з листа ПАТ "Житомирпромспецбуд" №68 від 11 червня 2015 року встановлено, що копії наказів про відпустки не збереглися, а копія особової картки позивача у товариства відсутня.

З огляду на встановлені обставини та наведені вище вимоги законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на зарахування до його пільгового стажу період роботи в СБМУ "Житомирспецбуд" у період з 16.12.1981 по 20.04.1999 на посаді майстра та виконроба.

Матеріалами справи підтверджено характер роботи позивача у спірний період за Списком № 2, що надає ОСОБА_5 право на включення спірного періоду до стажу та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 затверджений Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Згідно пункту 1 Порядку атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Частиною 2 пункту 4 Порядку передбачено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його конституційне право на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_5 у зарахуванні періоду роботи з 16.12.1981 по 20.04.1999 на посаді майстра та виконроба в СБМУ "Житомирспецбуд" до пільгового обчислення пенсії за Списком № 2.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

За приписами частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно дослідив докази по справі та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та приватного акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 червня 2015 року.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

ОСОБА_8