Ухвала суду № 45711162, 16.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 876/10087/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного територіально-галузевого обєднання ,,Львівська залізниця до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2014 року державне територіально-галузеве обєднання (ДТГО) ,,Львівська залізниця звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі Ужгородська ОДПІ) за № 34/17-2 від 27.08.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Ужгородська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що відокремлений підрозділ ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця ДТГО ,,Львівська залізниця в порушення до вимог пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168 Податкового кодексу України за період, що перевірявся, утримав та перерахував податок з доходів фізичних осіб загальною сумою за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління та бухгалтерії останнього до бюджету м. Ужгорода, а не за місцезнаходженням структурних підрозділів, які входять до складу відокремленого підрозділу.

За таких обставин податковий орган вважає правомірним своє податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що на підставі висновків документальної планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця ДТГО ,,Львівська залізниця з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, оформленої актом від 06.08.2014 року за № 2110/07-01-22-01/20430139, Ужгородська ОДПІ 27 серпня 2014 року прийняла податкове повідомлення-рішення за № 34/17-2, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем ,,податок з доходів найманих працівників у розмірі 466009,90 грн., в тому числі 282471,62 грн. основного платежу та 183538,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Висновки податкового органу базуються на тому, що відокремлений підрозділ ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця в порушення вимог пп.168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року не перераховувало утримані суми податку з доходів фізичних осіб у місцеві бюджети за місцем знаходження своїх підрозділів, які входять до складу ВП ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця на загальну суму 282471,62 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що залізничні станції, виробничі дільниці, цехи, пункти технічного обслуговування, склади, котельні є виробничими структурними підрозділами та не мають затверджених ДТГО ,,Львівська залізниця положень, які б надавали їм статусу відокремлених підрозділів, а також законодавчо не наділені повноваженнями податкового агента нараховувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що відокремлений підрозділ ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ, зареєстрований розпорядженням виконавчого комітету Львівської міської ради 26.03.1999 року та взятий на облік в органах державної податкової служби 16.08.1999 року за № 28-1/292. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ: 88000, м.Ужгород, вул. Болгарська, 22. Станом на дату проведення перевірки відокремлений підрозділ перебував на обліку в ОДПІ у м. Ужгороді.

Відповідно до нової редакції ,,Положення про відокремлений підрозділ ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця від 02.06.2006 року, такий входить до складу Львівської залізниці і діє відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України як відокремлений підрозділ без прав юридичної особи.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року відокремлений підрозділ ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця утримав та перерахував за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління (м. Ужгород) , тобто за місцем знаходження адміністративно-господарського управління та бухгалтерії 282471,62 грн. податку з доходів фізичних осіб, які працювали на дільницях, які знаходяться в інших населених пунктах.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим агентом, відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПК України визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п. 14.1.180 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

За змістом п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПК України суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу;

Підпунктом 168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відокремленим підрозділом юридичної особи, відповідно до статті 1 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Статтею 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Таким чином, відокремлений підрозділ ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця відповідно до п.п. 168.4.3 п.168.4. ст. 168 ПК України уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням.

Суд першої інстанції належним чином дослідив наявні докази та встановив, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця є відокремленим підрозділом ДТГО ,,Львівська залізниця, взятий на облік як платник податку з доходів фізичних осіб за своїм місцезнаходженням і на підставі статті 168 ПК України йому надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

У своєму складі відокремлений підрозділ має окремі виробничі дільниці, цехи, пункти технічного обслуговування, склади, котельні, які знаходяться на території інших територіальних громад. Обов'язок в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету позивач повністю виконав, утримавши та сплативши (перерахувавши) суми податку з доходів фізичних осіб до бюджету м. Мукачеве, тобто за своїм місцезнаходженням, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач як податковий агент правомірно перераховував податок з доходів фізичних осіб у місцевий бюджет за місцем свого знаходження, оскільки дільниці в інших населених пунктах є виробничими структурними підрозділами відокремленого підрозділу ,,Ужгородська пасажирська вагонна дільниця та не мають затверджених ДТГО ,,Львівська залізниця положень, які б надавали їм статус відокремлених підрозділів, а тому законодавчо не наділені повноваженнями податкового агента.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі № 803/6379/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_1