Постанова № 45711148, 17.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 876/6513/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Глушка І.В.

за участі секретаря судового засідання Омеляновської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/195/13а від 29.03.2013 року за позовними вимогами ТзОВ «Опрон Україна» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

До адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна» (далі - ТзОВ «Опрон Україна») з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000082301 від 12.04.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 12 723, 00 грн., №0000062301 від 12.04.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 37 500, 00 грн., №0000292301 від 22.06.2012 року (№0000072301 від 12.04.2012 року), яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 201 129, 75 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що позивач вважає, що висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства. Позивач вважає, що податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Опрон-Україна» на укладення договорів із ПП «МКМ-Сервіс» та ПП «Авторесурс Сервіс» без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами, чи спрямованість таких договорів проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінювання таких угод нікчемними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року по справі №2а-14124/11/13702 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби від 12.04.2012 року № 0000082301, № 0000072301, №0000062301, та від 22.06.2012 року № 0000292301.Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна» 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального й процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у апеляційній скарзі.

На стадії апеляційного розгляду проведено заміну назви відповідача з Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області, в порядку статті 55 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Опрон Україна» (код за ЄДРПОУ - 34105438) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2012 року №3/2301/34105438 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655 та 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з ПП «МКМ-Сервіс» та ПП «Авторесурс Сервіс»;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5, 3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30 000, 00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року у сумі 30 000, 00 грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із внесеними змінами та доповненнями) та п. 138.10.3, п. 139.1.9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 628 138, 00 грн., в тому числі за І квартал 2011 року на суму 577 250, 00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 50 888, 00 грн.;

- п.1.4 пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4, пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5.ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), завищено податковий кредит на загальну суму 166 820, 06 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 137 235, 39 грн.. за січень 2011 року в сумі 17 647, 70 грн., за лютий 2011 року в сумі 11 936, 97 грн.;

- п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2756-VI в частині подання у неповному обсязі, недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

На підставі даного Акту перевірки від 26.03.2012 року податковим органом винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0000062301 від 12.04.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 37 500, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 30 000, 00 грн. та 7 500, 00 за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№0000072301 від 12.04.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 201 130, 75 грн., в тому числі за основним платежем - 166 820, 00 грн. та 34 310, 75 за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000292301 від 22.06.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 201 129, 75 грн., в тому числі за основним платежем - 166 820, 00 грн. та 34 309, 75 за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000082301 від 12.04.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 12 723, 00 грн..

В подальшому, на виконання листа ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС від 24.04.2012 року №1901/10/2200/34105438 було внесено зміни до податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №0000082301 та до акта виїзної планової документальної перевірки від 26.03.2012 року №3/2301/34105438, а саме зазначений розмір «Штрафної (фінансової) санкції (штраф)» в сумі 12723, 00 грн. вважати - 0,0 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків. З врахуванням цього, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, про що було зазначено у Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту. Зокрема, про фактичне виконання вищезазначених послуг свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2.ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Що стосується коригування від'ємного значення за спірний період, суд першої інстанції вважає, що у періоді, що перевірявся, ТзОВ «Опрон Україна» сформувало від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» у сумі 1389204, 00 грн.. ТзОВ «Опрон Україна» відображало в складі валових витрат суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств задекларованого за результатами 2009 року (за 9 місяців 2010 року підприємством відображено 20% від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування - 347301 грн.) за 1 квартал 2011 року - відображено 80% (1389204, 00 грн.), від загальної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств задекларованого за результатами 2009 року. Суд першої інстанції зазначив, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. З врахуванням, того, що пункт підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 1 січня 2011 року, а отже збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Колегія суддів заперечує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ТзОВ «Опрон Україна» (покупець) укладено з ПП «МКМ-Сервіс» (постачальник) договір купівлі-продажу від 01.12.2010 року № 112210 про поставку товарів. Умови договору передбачають здійснення поставки товарів силами продавця, інші умови щодо деталізації умов здійснення купівлі матеріальних цінностей в спірному договорі відсутні. Також, умовами договору не визначено місце приймання товару. З аналізу документів, котрі, на думку суду першої інстанції, засвідчують вчинення господарської операції, видно, що загальна сума поставки становить 1 221 482,30 грн.., в тому числі сума ПДВ становить 203 580,39 грн. та сприяла формуванню податкового кредиту позивача за грудень 2010 року та січень 2011 року ( а.с. 100-157).

Колегія суддів зазначає, що на кожну групу придбаних товарно-матеріальних цінностей долучено видаткові накладні, специфікацію щодо виду і кількості придбаного товару, а також примірник товарно-транспортної накладної, в якій зазначено, що функції автопідприємства та вантажовідправника здійснює постачальник продукції - ПП «МКМ- Сервіс» та податкові накладні. Факт здійснення оплати за отримані товарно-матеріально цінності відсутній.

Колегія суддів звертає увагу на те, що видаткові накладні не містять інформації щодо особи, уповноваженої на прийняття від імені позивача придбаного товару, у всіх товарно-транспортних накладних міститься інформація про використання транспортного засобу марки Сканія ВС 10-66 ВК з причепом ВС 73-31ХХ та пунктом розвантаження у смт.Жвирка. Колегія суддів вважає, що вказані документи не можуть свідчити про здійснення господарської операції та підтвердити використання виробничих ресурсів, місця прийняття придбаного товару, наявність ведення відповідних реєстрів та журналів щодо прийняття, оприбуткування товару, визначення уповноважених осіб від товариства «Опрон-Україна» на виконання таких функцій.

Відсутність відповідної інформації в оформленні первинних документів (видаткових накладних), перешкоджає ідентифікувати учасників спірних операцій, а тому є підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди платника.

За договором купівлі-продажу від 01.02.2011 року № ДГ-012, постачальник -ПП «Авторесурс-Сервіс» зобов'язувалось здійснити поставку товарів позивачу. Загальна вартість поставки становить 224 379, 00 грн., сума ПДВ складає 44 875,80 грн., вартість договору становить 269 254,4 грн.. Вартість поставки була підставою щодо віднесення розміру коштів до складу валових витрат позивача за січень 2011 року. Факт здійснення оплати за отримані товарно-матеріально цінності відсутній (а.с.158-172,т.І).

Колегія суддів зазначає, що долучені копії видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортні накладні не містять інформації щодо особи, уповноваженої на прийняття від імені позивача придбаного товару, у всіх товарно-транспортних накладних міститься інформація про використання транспортного засобу марки Сканія ВС 10-66 ВК з причепом ВС 73-31ХХ та пунктом розвантаження у смт.Жвирка. Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний транспортний засіб зазначений у документах щодо господарських операцій з ПП «МКМ-Сервіс», де вказане підприємство декларує себе в якості автопідприємства та вантажовідправника.

Наявність інформації щодо використання одного й того ж транспортного засобу при здійсненні господарських операцій позивача з ПП «Авторесурс-Сервіс» та ПП «МКМ-Сервіс» є доказом формального заповнення первинних документів та не сприяє доведенню факту вчинення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.

Колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з ПП «Авторесурс-Сервіс» та ПП «МКМ-Сервіс» неможливо встановити за місцем виконання, колом осіб причетних до купівлі та перепродажу товарно-матеріальних цінностей та використанням технічних ресурсів. Вказані обставини повністю спростовують твердження позивача щодо підстав укладення договору про уступку права вимоги від 31.03.2011 року, за умовами якого право вимоги оплати за поставлений товар віл імені ПП «Авторесурс-Сервіс» набувало ЗАТ «НВП» Укрзахіденерго». В подальшому був укладений договір про уступку прав вимоги за договором від 01.12.2010 року № 01122010, за умовами якого права кредитора набувало ЗАТ «НВП» Укрзахіденерго». Вказані правочини стосуються правовідносин позивача і нового кредитора, а оскільки взаємовідносини позивача з вказаним контрагентом не були об'єктом перевірки, факт укладення такої угоди не може розглядатися в якості доказів на підтвердження господарської операції позивача з ПП «Авторесурс-Сервіс» та ПП «МКМ-Сервіс».

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.2009 року у справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, невірно встановив фактичні обставини справи та ухвалив незаконне рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду і підлягають задоволенню.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/195/13а від 29.03.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон Україна» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000082301, № 0000072301, №0000062301 від 12.04.2012 року та від 22.06.2012 року №0000292301 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

І.В. Глушко