Ухвала суду № 45711089, 18.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р. Справа № 876/9725/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Яворського І. О., Сапіги В. П.;

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р. С.;

представника відповідача ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року в справі за позовом приватного підприємства «Тиверія» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2013 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Тиверія» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28 січня 2013 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що ПП «Тиверія» за жовтень 2012 року було подано декларацію по ПДВ на суму 17608,00 грн., в якій помилково було включено суму однією накладною, а згодом виправлено шляхом включення вищевказаної суми двома накладними, чого не було враховано відповідачем.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 28 січня 2013 року № НОМЕР_1.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних, які відповідають вимогам чинного законодавства і які вважаються зареєстрованими в Реєстрі податкових накладних, тому Луцькою ОДПІ невірно встановлено порушення товариством вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої і інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 22 квітня 2013 року старшим державним податковим інспектором Луцької ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ПП «Тиверія» за результатами якої складено акт № 7274/15-2/33971436 від 20 грудня 2012 року, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2012 року в сумі 17608,29 грн. стало те, що до складу податкового кредиту була включена податкова накладна № 145 від 31 жовнтя 2012 року, яка не була зареєстрована ПП «Торговий дім «Тиверія» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вищеназваного акта перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 22010,00 грн., з яких: за основним платежем - 17608,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4402,00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всі формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності оскаржуваного рішення відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки, ПП «Тиверія» придбавало товар у контрагента ПП «ТД «Тиверія» згідно виписаної контрагентом податкової накладної № 145 від 31 жовтня 2012 року на суму 17608,29 грн.

19 листопада 2012 року ПП «Тиверія» подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року за № НОМЕР_2, додаток 5 до декларації та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року, в якому в отриманих податкових накладних в рядку 2 зазначена податкова накладна за № 145 від 31 жовтня 2012 року на суму ПДВ 17608,29 грн.

Дана податкова накладна була включена помилково, тому ПП «Тиверія» 14 грудня 2012 року було подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, згідно з якою в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних було виправлено самостійно виявлену помилку, а саме: сума ПДВ в розмірі 17608,29 грн. від постачальника ПП «Торговий дім «Тиверія» згідно податкової накладної № 145 від 31 жовтня 2012 року була знята зі складу податкового кредиту та включено податкові накладні від вказаного контрагента № 147 від 31 жовтня 2012 року на суму ПДВ 4481,08 грн. та № 146 від 31 жовтня 2012 року на суму ПДВ - 13127,20 грн., а всього на загальну суму 17608,29 грн.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням для продавця про те, що прийнята його податкова накладна та/або розрахунок коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Оскільки позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних, які відповідають вимогам чинного законодавства і які вважаються зареєстрованими в Реєстрі податкових накладних, при перевірці не виявлено фактів безтоварності операції чи невикористання придбаного товару в господарській діяльності позивача, суд вважає, що Луцькою ОДПІ невірно встановлено порушення товариством вимог п. 201.10 ст. 201ПК України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

В даному випадку 14 грудня 2012 року ПП «Тиверія» подало до Луцької ОДПІ Волинської області ДПС податкову декларацію та реєстр виданих та отриманих податкових накладних у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки жовтень 2012 року, згідно з якою в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних було виправлено самостійно виявлену помилку, а саме: податкова накладна № 145 від 31 жовтня 2012 року на суму 17608,29 грн. була знята зі складу податкового кредиту та включено накладі за №№ 146,147 на загальну суму 17608,29 грн., однак відповідачем не було взято до уваги дані обставини при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Такий же порядок виправлення самостійно виявлених помилок передбачено і в листі ДПА України № 12024 від 11.11.2010 року (а.с.108) та пунктом 1 наказу ДПА України № 1002 від 24.12.2010 року «Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних».

За таких обставин усі податкові накладні були включені позивачем до податкового кредиту з дотриманням передбаченого ст. 198 ПК України строку, тобто протягом 365 календарних днів з дати виписки.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року в справі № 803/1272/13-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

ОСОБА_2

Ухвалу складено в повному обсязі 22 червня 2015 року.