Ухвала суду № 45710829, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2814/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України та особи, яка до неї приєднується - Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Світ» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача та третя особа підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2014 р. між позивачем та Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір № 140320141 про визнання електронних документів. Між іншим, згідно з п. 3.1. Договору, орган ДПС зобов'язався забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

ДПІ зазначає, що вказаний договір розірвано, згідно із повідомленням від 15.08.2014 р. № 6565/10/26-56-10-05.

Позивачем сформовано податкову накладну № 35 від 05.08.2014 р. на адресу ТОВ «Пофико» за договором № АС-15/07 від 15.07.2014 р.

Адреса продавця, яка визначена у податкових накладних: 04071, м. Київ, Подільській район, вул. Костянтинівська, 21 офіс 3, що відповідає адресі, зазначеній в ЄДР.

Як встановлено під час розгляду справи, вказана податкова накладна направлена 19.08.2014 р. в електронному вигляді для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19.08.2014 р. позивачем отримано від Міндоходів України, правонаступником якої є ДФС України, квитанцію № 1, в якій зазначено, що п/н. доставлена до Міндоходів України, однак, документ не прийнято. Виявлені посилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ.

Між тим, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2014 р. у справі 826/12645/14, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 р., крім іншого визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 14.03.2014 №140320141. Висновок суду стосувався обставин розірвання договору, що оформлено повідомленням від 15.08.2014 №6556/10/26-56-10-05.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві виконувати умови Договору від 14.03.2014 №140320141 про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ "Айпі-Світ", до моменту його припинення.

Крім того, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві приймати засобами електронного зв'язку, визнавати податковою звітністю та реєструвати податкові накладні ТОВ "Айпі-Світ", направлені засобами електронного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з пунктом 201.10. ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема, згідно з п. 201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Дотримання позивачем вказаного строку відповідачем не спростовується.

Слід зазначити, що згідно з п/п. 14.1.60. ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У той же час, відповідно до пункту 201.10 ПК України - якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку в день надіслання позивачем податкової накладної, відповідачем було сформовано та направлено позивачу квитанцію із зазначенням, що документ не прийнято.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, пунктом 8 вказаного Порядку, зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

У свою чергу, пунктом 9 Порядку, встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

При цьому, згідно з пунктом 10 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Таким чином, у прийнятті податкової накладної, в контексті спірних відносин, може бути відмовлено: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 ПК України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом подати звітність засобами телекомунікаційного зв'язку.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, електронний документ (податкова накладна) по суті не прийняті на стадії надходження до ДФС лише з однієї причини - заборона прийму звітності у зв'язку з розірванням договору про визнання електронних документів шляхом блокуванням можливості подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, тобто по суті технічним шляхом.

У той же час, враховуючи зміст судових рішень у справі № 826/12645/14, відповідно до яких дії ДПІ по розірванню договору визнані протиправними, у зв'язку з направленням зазначеного повідомлення про розірвання договору про визнання електронних документів, цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, у т.ч. вищезгаданої податкової накладної, оскільки договір не був розірваний у встановленому порядку.

В даному випадку, обравши спосіб доставки звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, позивач мав обґрунтовані підстави вважати, що діє відповідний договір та звітність подається, відповідно до договору та встановлених правил. Подання звітності в інший спосіб є правом, а не обов'язком платника податків.

Оскільки договір весь час з моменту укладання продовжував діяти, відповідно зберігався обов'язок центрального органу доходів і зборів приймати засобами телекомунікаційного зв'язку податкову звітність.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, звітність не була прийнята на рівні ДФС України та, враховуючи наведене вище, - протиправно, внаслідок створення штучних обставин та перешкод для подання податкової звітності (податкової накладної). Подання позивачем податкової накладної засобами телекомунікаційного зв'язку, а не у документарній формі, жодним чином не доводить правомірності дій ДФС України.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ДФС України щодо відмови у прийнятті реєстрації податкової накладної є неправомірними.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України та особи, яка до неї приєднується - Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2015 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.