Ухвала суду № 45710690, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2604/9608/12 Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 26 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва 27.09.2012 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_4 одноразової компенсації інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, одноразової допомоги на оздоровлення як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам ВВВ;

- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_4 одноразову компенсацію інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до абз.2 ч.І ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, одноразову допомогу на оздоровлення як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до абз.2 ч.4 ст.48 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за кожний рік, починаючи з 2005 року, з урахуванням раніше виплачених виплат;

- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 щорічну разову допомогу до 5 травня учасникам ВВВ у розмірі 3 мінімальних заробітних плат за кожний рік, починаючи з 2007 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 27.09.2012 року скасовано, та ухвалено нову, якою адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови в проведенні нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 при встановленні інвалідності, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, що відповідає ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, що відповідає ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_4 перерахунок одноразової грошової допомоги у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вже нарахованих сум;

- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_4 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вже нарахованих сум;

- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_4 перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням вже нарахованих сум.

08.08.2014 року позивач звернувся до суді із заявою про встановлення контролю за виконанням відповідачем постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 25.02.2015 року в даній справі визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації при виконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року та зобов'язано подати до Дніпровського районного суду м.Києва звіт про виконання зазначеної постанови суду апеляційної інстанції протягом одного місяця з дня вступу в законну силу ухвали.

В подальшому позивач звернувся з заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення, в якій просив зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації подати звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року; накласти на керівника відповідача штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 травня 2015 року в задоволенні заяви про зобов'язання надати звіт та накладення штрафу відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 травня 2015 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про контроль за виконанням судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підставою звернення позивача із заявою стало невиконання відповідачем судових рішень.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем звіт про виконання судового рішення надано у встановлений строк.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ст.267 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Частинами 2 вказаної статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З цією нормою кореспондуються положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено чітких вимог до інформації, яку має містити звіт про виконання судового рішення. Разом з тим, виходячи із самого поняття він має містити, зокрема інформацію щодо стану виконання судового рішення, відомості щодо дій вчинених відповідачем на виконання судового рішення, причини невиконання ( лише часткового виконання) з додаванням документів на підтвердження викладених обставин.

Відповідно до ч.2 ст.267 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Тобто, вказаною нормою передбачено можливість встановлення нового строку подання звіту про виконання судового рішення письмовою ухвалою за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або за умови, що суб'єкт владних повноважень не подав такий звіт на вимогу суду.

Крім того, виходячи з положень зазначеної вище норми, встановлення нового строку подання звіту про виконання судового рішення є правом суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в термін визначений ухвалою суду першої інстанції подано до Дніпровського районного суду м.Києва звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року, згідно якого повідомив про проведений ним перерахунок виплат належних позивачу та надав належні докази на підтвердження останнього.

Одночасно повідомив про направлення особової справи позивача з відповідними розпорядженнями про перерахунок грошової допомоги до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для подальшого виконання, а саме - виплати грошової допомоги.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав відсутньою бездіяльність відповідача при виконанні постанови суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також погоджується з висновком суд першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про накладення штрафу, оскільки за приписами ст. 267 КАС України накладення штрафу можливо лише в разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254, 267 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 26 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 25.06.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.