Ухвала суду № 45710689, 25.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/14084/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Т.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Ковбасінської Галини Василівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Ковбасінської Галини Василівни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 №104, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (далі за текстом - КДКА або Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів, не ставить своїм завданням (метою) отримання прибутку, є неприбутковою професійною організацією, яка відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» діє у системі органів недержавної некомерційної професійної організації Національної асоціації адвокатів України, як регіональна форма адвокатського самоврядування, колегіальний орган, що є органом адвокатського самоврядування.

Повноваження, порядок формування та діяльність КДКА визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України (надалі - «НААУ»), актами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України цим Положенням та Регламентом КДКА, який затверджується Радою адвокатів України та іншими актами НААУ.

Основними засадами діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є відкритість, гласність, законність, незалежність, об'єктивність, колегіальність прийняття рішень, їх обов'язковість, право на оскарження рішень КДКА у передбачених Законом випадках.

До повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України цим Положенням та Регламентом КДКА.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають з діючого законодавства України, Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та інших актів НААУ; виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню правової допомоги на низькому професійному рівні, та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов.

В Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури створені кваліфікаційна палата та дисциплінарна палата.

При цьому, дисциплінарна палата розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій та громадян на дії адвокатів; вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно із приписами статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 20 липня 2013 року звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області зі скаргою щодо порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики адвокатом ОСОБА_4

Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_5, за дорученням голови дисциплінарної палати ОСОБА_6, проведена перевірка скарги ОСОБА_2, в ході якої отримано письмові пояснення від адвоката ОСОБА_4, вивчено документи, що були додані до скарги, та пояснень адвоката.

За результатами розгляду скарги та проведеної перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято оскаржуване рішення від 19 вересня 2014 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 за відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності та за перебігом строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 67 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Статтею 34 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Статтею 36 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

З наведених норм законодавства вбачається, що підставою для порушення дисциплінарного провадження є заява, яка містить документально підтверджені факти порушення адвокатом вимог Правил адвокатської етики, або іншого законодавства, яке регулює діяльність адвокатів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою щодо незаконних дій адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якій зазначав про порушення адвокатом ОСОБА_4 правил адвокатської етики (невиправдане затягування судового процесу), присяги адвоката при здійсненні нею адвокатських обов'язків під час судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні майном, яка перебувала в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області.

З оскаржуваного рішення вбачається, що адвокат ОСОБА_4 виконувала свої професійні обов'язки в рамках, наданих їй Законом, тобто представляла і захищала права, свободи та інтереси фізичних осіб.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені Законом, Правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на невиправдане затягування судового процесу адвокатом ОСОБА_4, оскільки в суді першої інстанції були досліджені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні майном, яка була надана Васильківським міськрайонним судом Київської області.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2008 року відкрито провадження у даній справі. У подальшому судові засідання, які призначалися неодноразово, відкладалися як за клопотаннями позивача ОСОБА_2 так і за клопотанням відповідача ОСОБА_8

В період з 20 січня 2009 року по 25 травня 2010 року провадження у справі було зупинено до остаточного вирішення справи за позовом ОСОБА_2 до Саливонської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання неправомірними дій посадових осіб суб'єкта владних повноважень щодо внесення змін в державні акти на право власності на земельні ділянки в частині розміру належних позивачу та відповідачу по цій справі часток.

З 08 червня 2010 року по 17 червня 2011 року провадження у справі було повторно зупинено до остаточного вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спірної ділянки.

Також вбачається, що позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги. Ухвалою від 25 травня 2012 року провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року залишена без розгляду зустрічна позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено зобов'язати ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення її з кімнати № 1-3, площею 11,8 кв.метри будинку по АДРЕСА_1 та вселити до вказаної кімнати ОСОБА_2 Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 серпня 2013 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання передати ключі від замка до вхідних дверей, а також в частині стягнення моральної шкоди. Постановлено зобов'язати ОСОБА_7 передати ОСОБА_2 ключі від замка до вхідних дверей будинку АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до п.3 ст. 6 Правил адвокатської етики (надалі - Правила), адвокат зобов'язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність з метою догодити клієнту, якщо такі компроміси розходяться із законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

Згідно із п.2 ст. 11 Правил, адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнта, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість в урахуванні всіх обставин, що стосується доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

За змістом ч. 1 ст. 8 Правил, адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

Відповідно до ч.2 ст, 27 Правил, адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і допустимі йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

В матеріалах вищевказаної справи відсутні належні та допустимі, в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, на підтвердження того, що адвокат ОСОБА_4, порушила правила адвокатської етики. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що адвокат ОСОБА_4, порушила присягу адвоката.

На думку суду, в контексті наведених вище вимог Правил адвокатської етики, критерій добросовісності адвоката при наданні ним правової допомоги, зобов'язує останнього, з урахуванням всіх обставин та можливих правових наслідків, використовувати всі надані йому законодавством можливості з метою захисту прав клієнта та належного виконання власних професійних обов'язків.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката така перевірка проведена поверхнево.

Отже посилання позивача про порушення правил адвокатської етики та присяги адвоката не підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення від 19 вересня 2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2015 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.