Постанова № 45709986, 22.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 року Справа № 904/3671/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Петровська А.В.,

за участю сторін:

від скаржника: Кучерева Н.В., представник, довіреність №320 від 22.12.2014 р.,

Путік Г.В., представник, довіреність №305 від 10.12.2014 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 р. у даній справі (суддя Полєв Д.М.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" повернуто без розгляду на підставі ч.6 ст.63 ГПК України, ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згадана ухвала мотивована посиланням на те, що до заяви не подано належних доказів надсилання боржнику заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Доданий до заяви опис поштового відправлення від 23.04.2015 р. свідчить про направлення боржнику заяви про порушення провадження у справі про банкрутство від 31.03.2015 р., тоді як до суду надійшла заява датована 20.04.2015 р. Кредитором не подано належних доказів неможливості виконання державною виконавчою службою виконавчого документу за місцезнаходженням боржника, зазначеному у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.03.2015 р., а саме: м.Дніпропетровськ, вул.Прогресивна, 1/69.

Не погодившись з даною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати, справу направити до господарського суду для розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус".

Відзиву на апеляційну скаргу боржником не надано.

Боржник не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України збігає 27.06.2015 р., колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника боржника.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч.1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

За ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства, здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Проте, до складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частинами 1, 2 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч.3 ст.10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених ст.63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Отже, системний аналіз ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить, що за загальним правилом правовими підставами для порушення справи про банкрутство є наявність у ініціюючого кредитора безспірних грошових вимог до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус", у зв'язку з тим, що боржник має перед ним безспірну заборгованість в розмірі 30 467 413,31 грн., що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати та яка не була погашена протягом трьох місяців після встановленого строку для її погашення.

В обґрунтування безспірності заявленої суми 30 467 413,31 грн., ініціюючим кредитором надано копію рішення господарського суду м.Києва від 14.05.2014 р. у справі №34/321, копію судового наказу від 30.07.2014 р. про примусове виконання цього рішення та копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 45850929 від 15.12.2014 р.

В листі від 19.03.2015 р. № 456/2-10 Державною виконавчою службою України відділом примусового виконання рішень зазначено, що 03.02.2015 р. здійснено вихід за адресою: м.Київ, вул.Дорогожицька,10 та встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Максімус" за вказаною адресою не знаходиться, майна в рахунок погашення боргу не виявлено, про що складено відповідний акт державного виконавця. У зв'язку з відсутністю боржника за вищевказаною адресою, державним виконавцем було перевірено його місцезнаходження за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого встановлено, що боржника знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Прогресивна, 1, кв.69. Станом на 18.03.2015 р. кошти на виконання наказу господарського суду м.Києва №34/321 від 30.07.2014 р. з боржника не стягнуті.

Таким чином, заявником доведено наявність усіх, визначених в ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ознак неплатоспроможності боржника.

За ч.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що заявником не надано належних доказів надсилання боржнику заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки наведене спростовується описом вкладення у цінний лист від 23.04.2015р. та фіскальним чеком № 9175 від 23.04.2015 р.

Враховуючи викладене, ухвала господарського суду винесена без дотриманням вимог чинного законодавства, а висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для повернення заяви без розгляду є передчасними та необґрунтованими, у зв'язку з чим ухвала господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Частиною 7 статті 106 ГПК України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.99, 101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 р. у справі № 904/3671/15 скасувати.

Справу № 904/3671/15 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 25.06.2015 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

І.О.Вечірко