Рішення № 45707406, 18.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015Справа №910/14367/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Дворченко О.О.

розглянувши справу № 910/14367/15

за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив

«КВІТНЕВИЙ ДІМ»;

до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»;

про стягнення 176 922,09 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ісаєв М.К., довіреність б/н від 15.06.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «КВІТНЕВИЙ ДІМ» (надалі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - відповідач) про стягнення 176922,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 33914 на розрахунково-касове обслуговування від 30.07.2013р.обмежив право позивача на вільне розпорядження грошовими коштами в сумі 176922,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015р. порушено провадження у справі № 910/14367/15 та призначено розгляд справи на 18.06.2015р.

До початку розгляду справи позивач 17.06.2015р. через канцелярію суду подав витребувані судом докази та заяву в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 173922,09 грн.

Присутній в судовому засіданні 18.06.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 55 ГПК України, що ціну позову вказує позивач, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та вирішує спір в межах нової ціни позову, визначеної позивачем в розмірі 173922,09 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 08.06.2014р. не виконав, витребувані документи не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі від 08.06.2015р. була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останнім 11.06.2015р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013р. між позивачем (за договором - клієнт) та відповідачем (за договором - банк) було укладено Договір № 33914 на розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до умов п. 1.1. договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до Тарифів банку розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком

клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

У відповідності з пп. 3.2.1., 3.2.2. договору, клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України; отримувати грошові кошти готівкою з рахунків відповідно до чинного законодавства України та банківських правил.

Відповідно до пп. 3.3.2 договору, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнта та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Банк зобов'язаний забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки; видавати клієнту готівкові кошти на виплату заробітної плати в строки, що передбачені касовою заявкою та на інші цілі в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пп. 3.3.4., 3.3.8. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.01.2015р. по 22.04.2015р. позивач за допомогою системи «Клієнт-Банк» надав відповідачу платіжні доручення на перерахування коштів зі свого рахунку. Відповідач без будь-яких пояснень не виконав платіжні доручення позивача на перерахування коштів, чим позбавив останнього права на розпорядження власними коштами.

Згідно ч. 1 ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до пункту 8.2. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

06.02.2015р. позивач звернувся до відповідача з заявою за вих. № 11 про повернення коштів у сумі 210 612,58 грн., що знаходяться на рахунку № 26002017587601, через касу або здійснити перерахування коштів на рахунок № 26008472917 ОК «ЖБК «КВІТНЕВИЙ ДІМ», відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідач вимоги позивача щодо перерахування коштів виконав частково.

Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача станом на 15.06.2015р. вихідний залишок становить 173 922,09 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем Договору № 33914 на розрахунково-касове обслуговування від 30.07.2013р., факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 173 922,09 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «КВІТНЕВИЙ ДІМ» (08173, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Піонерська, 71-В, код ЄДРПОУ 38738143) 173 922 грн. 09 коп. основного боргу та 3478 грн. 44 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.06.2015р.

Суддя А.І. Привалов